Загальна інформація про дослідження
Амілаза – фермент, який здатний розщеплювати вуглеводи.
Найбільша кількість амілази міститься в слинних і підшлунковій залозах.
Амілаза, яка виробляється в підшлунковій залозі, – панкреатична амілаза (P-тип) – входить до складу панкреатичного соку. З підшлункової залози панкреатичний сік, що містить ліпазу, через панкреатичний протік потрапляє в дванадцятипалу кишку, де допомагає переварити їжу.
Амілаза слинних залоз – слинна амілаза (S-тип) – здійснює перетравлення крохмалю їжі в ротовій порожнині.
У нормі в крові циркулює невелика кількість амілази. При цьому близько 60 % становить слинна амілаза (S-тип), а решта 40 % – панкреатична амілаза.
Коли відбувається пошкодження підшлункової залози, як при панкреатиті, або якщо панкреатичний протік блокується каменем або пухлиною, панкреатична амілаза (P-тип) починає в більших кількостях потрапляти в кровотік. Підвищення активності слинної амілази при цьому не відбувається.
Невеликі кількості амілази утворюються також в яєчниках, кишківнику і скелетній мускулатурі.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Причини підвищення активності панкреатичної амілази:
• гострий панкреатит. При цьому захворюванні активність панкреатичної амілази може бути значно вищою за норму і становитиме більший відсоток від активності загальної амілази. Проте у деяких хворих на гострий панкреатит амілаза може підвищуватися незначно або навіть залишатися в нормі. Взагалі, активність амілази не відображає тяжкості ураження підшлункової залози при панкреатиті. Наприклад, при масивному панкреатиті іноді відбувається загибель більшості клітин, що виробляють цей фермент, тому його активність може бути не змінена;
• хронічний панкреатит. При ньому активність амілази спочатку помірно підвищена, проте потім може знижуватися і приходити в норму в міру збільшення ураження підшлункової залози;
• декомпенсація цукрового діабету - діабетичний кетоацидоз як через високий рівень цукру, так і з-за супутнього залучення в патологічний процес підшлункової залози;
• травма підшлункової залози;
• рак підшлункової залози;
• закупорка (камінням, рубцем) панкреатичної протоки;
• гострий апендицит, перитоніт;
• перфорація (прорив) виразки шлунка;
• гострий холецистит - запалення жовчного міхура;
• кишкова непрохідність;
• розрив аневризми аорти;
• макроамілаземія - стан, коли амілаза з'єднується з великими білками в сироватці і тому не може пройти через ниркові клубочки, накопичуючись в крові.
Причини зниження активності панкреатичної амілази:
• зниження функції підшлункової залози;
• муковісцидоз (кістозний фіброз) підшлункової залози - важке спадкове захворювання, пов'язане з ураженням залоз зовнішньої секреції (легень, шлунково-кишкового тракту);
• видалення підшлункової залози.