Загальна інформація про дослідження
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – внутрішньоклітинний фермент, в склад якого входить цинк, який каталізує окислення молочної кислоти в піруват і міститься практично у всіх клітинах організму. ЛДГ найбільш активна в скелетних м’язах, серцевому м’язі, нирках, печінці та еритроцитах.
Існує п’ять різних форм (ізоферментів) ЛДГ, які відрізняються за молекулярною структурою і розташуванням в організмі. Для міокарда і мозкової тканини основною є ЛДГ-1, для еритроцитів, тромбоцитів, ниркової тканини – ЛДГ-1 і ЛДГ-2. У легенях, селезінці, щитоподібній та підшлунковій залозах, надниркових залозах, лімфоцитах переважає ЛДГ-3. ЛДГ-4 знаходиться у всіх тканинах з ЛДГ-3, а також в гранулоцитах, плаценті і чоловічих статевих клітинах, в яких міститься і ЛДГ-5. Ізоферментна активність в скелетних м’язах (в порядку убування): ЛДГ-5, ЛДГ-4, ЛДГ-3. Для печінки найбільш характерний ізофермент ЛДГ-5, менша активність у ЛДГ-4. У нормі в сироватці крові все фракції ферменту визначаються з невеликою активністю в складі сумарного показника – загальної ЛДГ. Їх активність в крові розподіляється наступним чином: ЛДГ-2> ЛДГ-1> ЛДГ-3> ЛДГ-4> ЛДГ-5.
При захворюваннях, що супроводжуються пошкодженням тканин і руйнуванням клітин, активність ЛДГ в крові підвищується. У зв’язку з цим вона є важливим маркером тканинної деструкції. Незважаючи на те що збільшення активності ферменту не вказує на якусь певну хворобу, його визначення в комплексі з іншими лабораторними аналізами допомагає в діагностиці інфаркту легень, м’язової дистрофії та гемолітичної анемії. Підвищена активність ЛДГ може виявлятися у новонароджених, вагітних і після інтенсивних фізичних навантажень.
При диференціальній діагностиці міопатій даний аналіз допомагає уточнити патофізіологічні механізми захворювання. Так, при порушенні м’язової функції, пов’язаної з нейрогенними захворюваннями, ЛДГ не підвищується, але при пошкодженні м’язів через ендокринні і метаболічні патології активність ЛДГ збільшується.
Активність ЛДГ в крові може зростати внаслідок багатьох злоякісних новоутворень, при ефективному лікуванні вона знижується, що іноді застосовують для динамічного спостереження за онкологічними хворими.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Причини підвищення активності лактатдегідрогенази загальної:
• інфаркт міокарда;
• легенева емболія та інфаркт легень;
• захворювання крові, що супроводжуються гемолізом (гемолітична, перніціозна, мегалобластична, серповидно-клітинна анемії, еритремія);
• злоякісні новоутворення різних локалізацій (рак яєчок, рак печінки, лімфома, метастази в кісткову тканину і печінку і т. п.);
• лейкози;
• патологія печінки (вірусні та токсичні гепатити, цироз печінки, обтураційна жовтяниця, алкогольна хвороба печінки);
• хвороби нирок (інфаркт нирки, гломерулонефрит, пієлонефрит);
• патологія м'язів (м'язова дистрофія, травма, атрофія);
• переломи кісток;
• застійна серцева недостатність, гостра коронарна недостатність (без інфаркту), міокардит (помірне підвищення ферменту);
• інфекційний мононуклеоз;
• інфаркт кишківника;
• гострий панкреатит;
• інсульт;
• судомний напад;
• біла гарячка;
• еклампсія;
• травматичний шок;
• тяжкі стани, що супроводжуються гіпоксією, гіпер- і гіпотермією;
• опікова хвороба;
• пневмоцистна пневмонія;
• передчасне відшарування плаценти;
• гіпотиреоз.