Фосфор

Фосфор – це мінерал, що знаходиться в організмі у вигляді органічних і неорганічних сполук. Терміни “фосфор” і “фосфати” взаємозамінні, коли йдеться про перевірку рівня речовини в організмі, однак варто враховувати, що підраховується кількість неорганічного фосфату.
Фосфор необхідний організму для виробництва енергії, виконання функцій м’язової і нервової системи, а також для росту кісток. Фосфати, будучи своєрідним буфером, грають важливу роль в підтримці кислотно-лужного балансу.
Фосфор потрапляє в організм з їжею. Перебуваючи в складі багатьох продуктів харчування, він досить швидко всмоктується в тонкому кишківнику. Близько 70 – 80 % фосфору в організмі пов’язано з кальцієм, формуючи каркас кісток і зубів, 10 % знаходиться в м’язах і близько 1 % в нервовій тканині. Частина, що залишилася міститься у всіх клітинах організму в якості запасу енергії. У нормі близько 1 % всього фосфору знаходиться в крові. Багато продуктів харчування (квасоля, горошок, горіхи, злаки, рослинні масла, яйця, яловичина, курка, риба) містять значну кількість фосфатів. Стабільна концентрація фосфору підтримується регуляцією процесів всмоктування в кишківнику і виділення в нирках. До того ж рівень фосфатів залежить від кількості паратиреоїдного гормону, кальцію і вітаміну D.
До дефіциту фосфору (гіпофосфатемії) призводять розлади кислотно-лужного балансу, неповноцінність харчування, мальабсорбція, гіперкальціємія і порушення, що впливають на процеси виділення в нирках. Причиною надлишку фосфору (гіперфосфатемії) може бути надмірне надходження мінералу з їжею, гіпокальціємія і ураження нирок.
У людей з помірним дефіцитом цього мінералу симптоми його недостатності можуть не проявлятися. Про сильній нестачі фосфору говорить м’язова слабкість і сплутаність свідомості. Цікаво, що ознаки надлишку фосфору схожі на симптоми недостатності кальцію: м’язові судоми, заціпеніння, втрата свідомості.