Особистий кабінетЗагальна інформація про дослідження
Загальний білок сироватки крові включає в себе альбумін і глобуліни, які в нормі знаходяться в певному якісному і кількісному співвідношенні.
Дослідження білкових фракцій відіграє особливу роль при діагностиці моноклональних гаммапатій. У цю групу захворювань входять множинна мієлома, моноклональна гаммапатія неясного генезу, макроглобулінемія Вальденстрема і деякі інші стани. Ці захворювання характеризуються клональною проліферацією В-лімфоцитів або плазматичних клітин, при якій відбувається безконтрольне вироблення одного виду (одного ідіотипів) імуноглобулінів. При поділі сироваткового білка пацієнтів з моноклональною гаммапатіею за допомогою електрофорезу спостерігаються характерні зміни – поява вузької інтенсивної смуги в зоні гамма-глобулінів, яка називається М-пік, або М-білок. М-пік може відображати гіперпродукцію будь-якого імуноглобуліну (як IgG при множинній мієломі, так і IgM при макроглобулінемії Вальденстрема і IgA при моноклональній гаммапатії неясного генезу).
Крім того, дане дослідження дозволяє дати приблизну оцінку кількості патологічного імуноглобуліну. У зв’язку з цим дослідження не показано для диференціальної діагностики множинної мієломи і моноклональної гаммапатіі неясного генезу, так як вона вимагає більш точного вимірювання кількості М-білка.
Дослідження білкових фракцій сироватки крові використовують для діагностики різних синдромів імунодефіциту. Прикладом може послужити агаммаглобулінемія Брутона, при якій знижується концентрація всіх класів імуноглобулінів. Електрофорез білків сироватки пацієнта з хворобою Брутона характеризується відсутністю або вкрай низькою інтенсивністю смуги гаммаглобулінів. Низька інтенсивність альфа-1-смуги – характерна діагностична ознака недостатності альфа-1-антитрипсину.
Широкий спектр станів, при яких спостерігаються якісні і кількісні зміни протеінограмми, включає найрізноманітніші захворювання (від хронічної серцевої недостатності до вірусних гепатитів). Незважаючи на наявність деяких типових відхилень протеінограмми, що дозволяють в ряді випадків з певною упевненістю діагностувати захворювання, зазвичай результат електрофорезу білків сироватки не може служити однозначним критерієм постановки діагнозу. Тому інтерпретацію дослідження білкових фракцій крові проводять з урахуванням додаткових клінічних, лабораторних та інструментальних даних.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Причини підвищення фракції альбуміну:
• вагітність;
• дегідратація;
• алкоголізм.
Причини зниження фракції альбуміну:
• гостра ревматична лихоманка;
• гострий холецистит;
• цукровий діабет;
• запальні та пухлинні захворювання шлунково-кишкового тракту;
• нефротичний синдром;
• нефритичний синдром;
• лейкоз;
• лімфома;
• хронічна серцева недостатність;
• макроглобулінемія;
• множинна мієлома;
• остеомієліт;
• виразкова хвороба;
• пневмонія;
• саркоїдоз;
• системна червона вовчанка;
• неспецифічний виразковий коліт;
• прийом глюкокортикоїдів.
Причини підвищення фракції альфа-1-глобуліну:
• гострі або хронічні запальні захворювання;
• лімфогранулематоз;
• цироз печінки;
• виразкова хвороба;
• вагітність;
• стрес;
• прийом оральних контрацептивів.
Причини зниження фракції альфа-1-глобуліну:
• недостатність альфа-1-антитрипсину;
• гострий вірусний гепатит.
Причини підвищення фракції альфа-2-глобуліну:
• гостра ревматична лихоманка;
• хронічний гломерулонефрит;
• цироз печінки;
• цукровий діабет;
• диспротеїнемія;
• лімфогранулематоз;
• літній і дитячий вік;
• нефротичний синдром;
• остеомієліт;
• виразкова хвороба;
• пневмонія;
• вузлуватий поліартеріїт;
• ревматоїдний артрит;
• саркоїдоз;
• стрес;
• системна червона вовчанка;
• мальабсорбція;
• неспецифічний виразковий коліт.
Причини зниження фракції альфа-2-глобуліну:
• гострий вірусний гепатит;
• гіпогаптоглобінемія;
• інтраваскулярний гемоліз;
• гіпертиреоз;
• мальабсорбція.
Причини підвищення фракції бета-глобуліну:
• гострі запальні захворювання;
• цукровий діабет;
• диспротеїнемія;
• гломерулонефрит;
• гіперхолестеринемія;
• залізодефіцитна анемія;
• подпечінкова жовтяниця;
• макроглобулінемія;
• нефротичний синдром;
• вагітність;
• ревматоїдний артрит;
• саркоїдоз;
• прийом оральних контрацептивів.
Причини зниження фракції бета-глобуліну:
• аутоімунні захворювання;
• лейкоз;
• лімфома;
• нефротичний синдром;
• системна склеродермія;
• стеаторея;
• системна червона вовчанка;
• цироз печінки;
• неспецифічний виразковий коліт.
Причини підвищення фракції гамма-глобуліну:
• амілоїдоз;
• цироз печінки;
• хронічний лімфолейкоз;
• кріоглобулінемія;
• муковісцидоз;
• тиреоїдит Хашимото;
• ювенільний ревматоїдний артрит;
• множинна мієлома;
• моноклональна гаммапатія неясного генезу;
• ревматоїдний артрит;
• саркоїдоз;
• системна склеродермія;
• синдром Шегрена;
• системна червона вовчанка;
• макроглобулінемія Вальденстрема.
Причини зниження фракції гамма-глобуліну:
• гострий вірусний гепатит;
• агаммаглобулінемія;
• гломерулонефрит;
• лейкоз;
• лімфома;
• нефротичний синдром;
• мальабсорбція;
• склеродермія;
• стеаторея;
• неспецифічний виразковий коліт.
