АТ до рецепторів ТТГ

Антитіла до рецепторів ТТГ (анти-pTTГ) – це група аутоантитіл, що взаємодіють з рецепторами тиреотропного гормону (ТТГ) щитоподібної залози. За діями, які впливають на функцію щитоподібної залози, анти-pTTГ поділяють на стимулюючі (багаторазово підсилюють функцію щитоподібної залози, що призводить до дифузного зобу і гіпертиреозу) і блокуючі (перешкоджають дії ТТГ і призводять до атрофії щитоподібної залози і гіпотиреозу) антитіла. Анти-рТТГ переважно відносяться до імуноглобулінів класу IgG і проникають через плацентарний бар’єр. У крові одного і того ж пацієнта одночасно можуть бути виявлені обидва їх варіанти. Дослідження на антитіла до рецепторів ТТГ – діагностичний тест, що виявляє в крові як стимулюючі, так і блокуючі антитіла.
Анти-рТТГ є клініко-лабораторним маркером хвороби Грейвса і досліджуються при диференціальній діагностиці синдрому гіпертиреозу. Наявність анти-рТТГ не характерно для інших причин гіпертиреозу, таких як токсичний вузлуватий зоб, гранулематозний тиреоїдит або введення екзогенного тироксину. Стимулюючі анти-рТТГ виявляються у 85 – 100 % пацієнтів з хворобою Грейвса і можуть служити його діагностичним критерієм. Концентрація анти-рТТГ відображає активність захворювання і пов’язана з тяжкістю офтальмопатії. Значення цього тесту особливо велике, якщо захворювання має нетипову клінічну картину: ознаки гіпертиреозу, невизначенний пальпуємий зоб, офтальмопатія на фоні еутиреозу, одностороння офтальмопатія. Концентрація анти-рТТГ зменшується при призначенні антитиреоїдних препаратів, при цьому висока швидкість зниження титру свідчить про добру відповідб на лікування. Динаміка анти-рТТГ може слугувати підставою для корекції терапії, в тому числі повного скасування антитиреоїдних препаратів. У 75 – 96 % випадків хвороби Грейвса також виявляються блокуюючі анти-рТТГ. Слід зазначити, що анти-рТТГ не є строго специфічною знахідкою для хвороби Грейвса і можуть бути також виявлені у 10 – 15 % пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом Хашимото.
Аналіз на анти-рТТГ грає велику роль в діагностиці хвороби Грейвса у вагітних. Небезпека хвороби Грейвса під час вагітності полягає в тому, що анти-рТТГ долають плацентарний бар’єр і призводять до гіпертиреозу новонародженого. Радіонуклідне сканування щитоподібної залози, один з основних способів діагностики хвороби Грейвса, вагітним жінкам не призначається. У цій ситуації дослідження на анти-рТТГ є хорошою альтернативою сцинтиграфії щитоподібної залози. Концентрацію анти-рТТГ вимірюють у вагітних жінок, в анамнезі яких є вказівка ​​на хірургічне лікування хвороби Грейвса або лікування радіоактивним йодом, а також у жінок, які отримують тиреостатичні препарати під час вагітності. Так само як стимулюючі анти-рТТГ, блокуючі антитіла проникають через плаценту і можуть викликати транзиторний гіпотиреоз новонародженого. Для своєчасної діагностики аутоімунного гіпотиреозу у вагітних жінок проводять тест на анти-рТТГ.

У МЦ “ПРОТОС” визначення концентрації даного гормону виробляється за допомогою сучасного лабораторного обладнання – автоматичного імунохімічного електрохемілюмінесцентного аналізатора Сobas e 411.