Загальний аналіз сечі (ЗАС)

Сеча – кінцевий продукт роботи нирок, який є одним з основних компонентів обміну речовин і відображає стан крові та метаболізму. Вона містить воду, продукти метаболізму, електроліти, мікроелементи, гормони, злущені клітини канальців і слизової сечовивідних шляхів, лейкоцити, солі, слиз. Сукупність фізичних та хімічних параметрів сечі, а також аналіз змісту в ній різних продуктів метаболізму дає можливість оцінити не тільки функцію нирок і сечовивідних шляхів, а й стан деяких обмінних процесів, а також виявити порушення в роботі внутрішніх органів. Цю інформацію допомагає отримати розшифровка загального аналізу сечі.
Мікроскопія осаду сечі – це якісне і кількісне визначення в сечі ряду нерозчинних сполук (органічних і неорганічних). Доступні для вивчення показники дозволяють отримати додаткову інформацію, що стосується обміну речовин, а також інфекційних і запальних процесів.
Необхідно пам’ятати, що результати загального аналізу сечі може правильно інтерпретувати, оцінити їх відповідність нормам тільки лікуючий лікар з урахуванням клінічних та лабораторних даних, даних об’єктивного огляду та висновків інструментальних досліджень.

Колір.
Колір сечі в нормі коливається від солом’яного до насиченого жовтого. Він визначається присутністю в ній фарбувальних речовин – урохромів, від концентрації яких в основному і залежить інтенсивність забарвлення. Насичений жовтий колір зазвичай вказує на відносну високу щільність і сконцентрованість сечі. Безбарвна або бліда сеча має низьку щільність і виділяється у великій кількості.

Реакція.
Кислотно-лужна реакція (рН), як і деякі інші показники загального аналізу сечі, залежить від їжі і деяких метаболічних процесів. Тваринна їжа викликає закислення сечі (рН менше 5), молочно-рослинна – сприяє її сдвиг в лужну сторону (рН більше 7). Нирки теж можуть впливати на кислотність сечі.

Питома вага.
Питома вага сечі (відносна щільність) відображає здатність нирок до концентрування і розведення сечі. Вона істотно залежить від обсягу споживаної рідини.
Питома вага сечі перевищує норму, наприклад, при погіршенні фільтрації крові через нирки (захворювання нирок, ослаблення роботи серця), великих втратах рідини (пронос, блювота) і накопиченні в сечі розчинних домішок (глюкози, білка, ліків, а також їх метаболітів). Знижуватися вона може через деякі захворювання нирок і порушення гормональної регуляції процесу концентрації сечі.

Прозорість.
У нормі сеча повинна бути прозорою. Каламутнітна вона може бути через домішки еритроцитів, лейкоцитів, клітин епітелію сечовивідних шляхів, жирових крапель, кислотності і випадання в осад солей (уратів, фосфатів, оксалатів). При тривалому зберіганні сеча іноді стає каламутною в результаті розмноження бактерій. У нормі невелика каламутність обумовлена ​​присутністю епітелію і слизу.

Білок.
З’являється в сечі при порушенні фільтраційного бар’єру – втрата альбуміну (гломерулонефрит, нефротичний синдром, амілоїдоз, злоякісна гіпертензія, цукровий діабет, полікістоз нирок), зменшенні реабсорбції – втрата глобулінів (гострий інтерстиціальний нефрит, гострий нирковий некроз, синдром Фанконі).

Білірубін.
Білірубін з’являється в сечі при патології печінки, порушенні прохідності жовчовивідних шляхів.

Нітрити.
Причини підвищення: присутність бактерій в сечі.

Кетонові тіла.
Кетонові тіла в нормі відсутні в сечі. Підвищуються при цукровому діабеті і вказують на погіршення стану хворого. Можуть з’являтися в сечі при голодуванні, різкому обмеженні вживання вуглеводів, тривалих підйомах температури (лихоманці).