Феритин

Феритин – білок, в формі якого в основному запасається залізо в організмі.
Він всмоктується з їжі і потім переноситься трансферином – спеціальним білком, який утворюється в печінці. Залізо необхідне для утворення еритроцитів і є найважливішою частиною гемоглобіну – білка, що заповнює еритроцити і дозволяє їм переносити кисень від легенів до органів і тканин. Крім того, він входить до складу м’язового білка міоглобіну та деяких ферментів.
У нормі в організмі міститься 4 – 5 грамів заліза. Близько 70 % від цієї кількості становить якраз залізо, “вбудоване” в гемоглобін еритроцитів. Останнє, головним чином запасається в тканинах в складі білкових комплексів – феритину і гемосидерину, – які в основному містяться в печінці, а також в кістковому мозку, селезінці і м’язах. Хоча в крові феритин присутній в невеликих кількостях, його концентрація відображає запаси заліза в організмі.
Коли заліза починає не вистачати, наприклад в разі зменшення прийому його з їжею або частих кровотеч, організм починає використовувати резерв з тканин. Кількість феритину при цьому, відповідно, зменшується. Тривала нестача надходить заліза може призвести до анемії. Рівень феритину ж буває зниженим задовго до появи симптомів залізодефіциту і дозволяє вчасно діагностувати анемію.
З іншого боку, якщо заліза надходить дуже багато, це може призводити до його надмірного накопичення і, як наслідок, до ураження печінки, серця і підшлункової залози.
Варто зазначити, що використання різних аналізів, що відображають обмін заліза в організмі, дає більш повну і достовірну інформацію про нестачу або надлишок цього мікроелемента, ніж тільки тест на феритин.