Цинк

Цинк – це мікроелемент, необхідний для нормального росту і диференціювання клітин. Він є кофактором більш ніж 200 ферментів (трансферази, гідролази, ізомерази), входить до складу деяких транскрипційних факторів (так звані цинкові пальці) і стабілізує мембрани клітин. В основному людина отримує цинк з їжею, найбільш багаті цим мікроелементом м’ясні, молочні та морепродукти, а також крупи, горіхи та овочі. Всмоктування цинку відбувається у дванадцятипалій та тонкій кишці. Деякі компоненти їжі (наприклад, білки тваринного походження) сприяють всмоктуванню цинку, і, навпаки, фітинова кислота і залізо перешкоджають його активній абсорбції. Добова потреба в цинку залежить від віку та фізіологічного стану організму: для дорослого чоловіка рекомендована норма становить 11 мг на добу, для дорослої жінки – 8 мг. Вагітним жінкам, матерям, що годують, дітям і підліткам необхідно до 12 – 15 мг цинку на добу. Як дефіцит, так і надлишок цинку несприятливо впливають на функціонування багатьох систем і органів. Для оцінки балансу цинку в організмі, діагностики його недостатності або інтоксикації їм досліджують його концентрацію в крові. Вважається, що рівень цинку в крові найбільш точно відображає його запаси в організмі.