Загальна інформація про дослідження
Фібриноген – фактор згортання крові I, що виробляється в печінці. Завдяки дії коагуляційного каскаду і активних ферментів плазми він перетворюється в фібрин, який бере участь в утворенні кров’яного згустку і тромбу. Дефіцит фібриногену може бути первинним (внаслідок генетичних порушень) або вторинним (через надмірне споживання в біохімічних реакціях), що проявляється порушенням утворення стабільного тромбу й підвищенною кровоточивістю.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Причини підвищення рівня фібриногену в коагулограмі (вказують на підвищений ризик утворення тромбів і розвитку серцево-судинних ускладнень):
• гостра інфекція (наприклад, пневмонія, туберкульоз).
• аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, реактивний артрит);
• гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда;
• опіки;
• рак (молочних залоз, нирок, шлунка);
• множинна мієлома;
• хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз);
• гломерулонефрит, нефротичний синдром, нефроз;
• вагітність;
• еклампсія;
• цереброваскулярна хвороба, інсульт;
• гепатит;
• післяопераційний період;
• ревматична лихоманка;
• пошкодження тканин.
Причини зниження рівня фібриногену в коагулограмі (можуть свідчити про підвищений ризик кровотечі):
• дісфібріногенемія;
• спадкова афібриногенемія;
• ДВС-синдром;
• фібріноліз;
• гемофілія А і В;
• патологія печінки (гепатит, цироз);
• аборт;
• передчасне відшарування плаценти;
• пізня стадія онкологічного захворювання;
• емболія (амніотичною рідиною, меконієм, жиром, тканиною);
• анемія;
• еклампсія;
• лейкоз;
• мальабсорбція;
• шок;
• сепсис;
• посттрансфузійні реакції.