Циркулюючі іммунні комплекси

Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) утворюються при взаємодії розчиненного антигену і антитіла в крові. У нормі вони виводяться системою мононуклеарних фагоцитів. Великі імунні комплекси руйнуються в селезінці і печінці. При надмірній кількості антигену, надмірному формуванні імунних комплексів і їх неефективної елімінації може виникнути хвороба імунних комплексів (гіперчутливість III типу). При цьому дрібні імунні комплекси можуть накопичуватися в різних органах і тканинах, викликати запальний процес і пошкодження біологічних структур. Хвороба імунних комплексів опосередкована активацією системи комплементу, продукцією анафілотоксинів С3а і С5а, залученням інших клітин імунної системи, інфільтрацією ділянки відкладення ЦІК. Найчастіше імунні комплекси відкладаються в ендотелії кровоносних судин, ниркових клубочках, суглобах, що, відповідно, проявляється клінічними ознаками васкуліту, гломерулонефриту, артриту. Патогенез аутоімунних захворювань тісно пов’язаний з накопиченням імунних комплексів в тканинах.

Тривала персистуюча інфекція може стати причиною підвищеної концентрації ЦІК в крові. До патологій імунних комплексів відноситься сироваткова хвороба, яка виникає при парентеральному введенні чужорідної сироватки і імітує ефект персистуючої інфекції.

Визначення ЦІК в крові дозволяє оцінити активність захворювання, але не відображає кількість імунних комплексів, що відклалися в тканинах. Підвищення ЦІК характерно не тільки для якоїсь однієї хвороби, тому інтерпретувати результати аналізу необхідно в комплексі з клінічними даними і результатами інших досліджень.