Бактеріальний посів біологічного матеріалу з визначенням чутливості до антибіотиків та бактеріофагів (виділення з ока, ротової порожнини, зіву, носа, вуха, рани, піхви, уретри, простати, еякулята, сечі, зішкріб з шкіри, грудне молоко, мокротиння, синовіальна рідина, кал)

Це мікробіологічне дослідження, що дозволяє визначити якісний і кількісний склад мікрофлори досліджуваного біоматеріалу, в тому числі виявити умовно-патогенні мікроорганізми у високому титрі і патогенні мікроорганізми, визначити їх чутливість до антибіотиків і бактеріофагів.
При виявленні мікробіологічними методом мікроорганізмів, які представляють нормальну мікрофлору, або умовно-патогенних мікроорганізмів в титрі менше діагностичного не визначається чутливість до антибіотиків і бактеріофагів, так як ця кількість не є значущою і не потребує лікування протимікробними препаратами.
До анаеробної флори відносяться актиноміцети, бактероїди, клостридії, еубактерії і фузобактерії, пептострептококки, пропіонобактерії, вейлонелли, превотелли, гемелли, порфіромонади, біфідобактерії.

Біоматеріал для дослідження.
Аспірат з порожнини матки, біоптат, виділення з молочної залози, грудне молоко, матеріал з дренажу, вміст шлунка, жовч, вміст жовчного міхура, мазок із зіву (ротоглотки), мазок з кон’юнктиви, мазок з носа, мазок з носоглотки, мазок з носових пазух, мазок урогенітальний, мазок урогенітальний (з секретом передміхурової залози), мазок з уретри, мазок з внутрішньої поверхні шийки матки (з цервікального каналу), мокрота, постмасажна порція сечі з секретом передміхурової залози, виділення абсцесу порожнини рота, виділення піхви, виділення вуха, плевральна рідина, синовіальна рідина, змив із бронхів, зішкріб з шкіри, середня порція ранкової сечі, ексудат, еякулят.

Нормальна мікрофлора людини являє собою сукупність мікроорганізмів, що населяють шкіру і слизові оболонки людини. Найбільша їх кількість (близько 40 %) мешкає в шлунково-кишковому тракті, інша частина – на шкірних покривах, зіві, глотці, в сечостатевій системі і ін. Нормальна мікрофлора поділяється на постійну (становить до 90 % присутніх в організмі мікробів), факультативну (менше 10 %) і випадкову (не більше 0,5 %).
За здатністю викликати інфекційні захворювання мікроорганізми класифікують на непатогенні (що не викликають захворювання), умовно-патогенні (в нормі можуть виділятися в невеликих кількостях і при певних умовах активно розмножуються, приводячи до запалення) і патогенні (є збудниками інфекційних захворювань і в складі нормальної мікрофлори НЕ виявляються).
Бактеріологічне дослідження (посів на флору) дозволяє визначити якісний і кількісний склад мікрофлори досліджуваного клінічного матеріалу, в тому числі виявити патогенні мікроорганізми. При виявленні умовно-патогенних мікроорганізмів у високому титрі або патогенних мікроорганізмів визначається їх чутливість до антимікробних препаратів (антибіотиків і бактеріофагів).