Бактеріальний посів біологічного матеріалу на патогенний стафілокок (Staphylococcus aureus)

Мікробіологічне дослідження, що дозволяє виявити інфікованість золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus) і при необхідності підібрати раціональну антибіотикотерапію. При виявленні патогенних і / або умовно-патогенних мікроорганізмів буде визначена їх чутливість до антимікробних препаратів (антибіотиків і бактеріофагів). В іншому випадку чутливість до антибіотиків і бактеріофагів не визначається, тому що не має діагностичного значення.

Золотисті стафілококи (Staphylococcus aureus) – грампозитивні умовно-патогенні бактерії роду Staphylococcus, що є найчастішою причиною стафілококових, зокрема внутрішньолікарняних, інфекцій. Золотисті стафілококи в нормі можуть розташовуватися на шкірі, слизовій оболонці носа і рідше в гортані, піхву, кишківнику. Вони зустрічаються у 30 % здорових людей.
Якщо у людини слабка імунна система або порушений нормальний склад мікрофлори, то при пошкодженні шкіри (слизових оболонок) золотистий стафілокок може призводити до різноманітних місцевих і системних інфекційно-запальних захворювань:
• шкіри (карбункули, імпетиго, фолікуліт);
• молочних залоз (мастит);
• дихальних шляхів і ЛОР-органів (тонзиліт, гайморит, отит, фарингіт, ларинготрахеїт, пневмонія);
• сечовивідних шляхів (уретрит, цистит, пієлонефрит);
• травної системи (ентероколіт, апендицит, перитоніт, парапроктит, холецистит);
• кістково-суглобової системи (остеомієліт, артрит).
В окремих випадках можлива генералізація інфекції з розвитком септикопіємії. Вироблений золотистим стафілококом ентеротоксин викликає харчові отруєння і синдром токсичного шоку. Основні джерела інфекції: здорові (носії) і хворі люди, домашні та сільськогосподарські тварини, а також їжа, що містить збудник інфекції (найчастіше це молочні продукти). Інфікування може відбуватися контактним і повітряно-пиловим шляхом. Можливо аутоінфікування.