Вірус кліщового енцефаліту, антитіла IgМ

Кліщовий енцефаліт – це сезонне (весняно-літнє) вірусне захворювання, що передається в основному з укусом кліщів; вражає переважно центральну нервову систему.
Збудник кліщового енцефаліту відноситься до арбовірусів, сімейства флавівірусів, і підрозділяється на три підвиди: далекосхідний, центральноєвропейський і сибірський. Основний переносник енцефаліту – іксодові кліщі. Крім того, він передається через птахів, гризунів і хижаків. Інкубаційний період в середньому становить 3 – 7 діб. Клінічні прояви хвороби різноманітні. Виділяють гарячкову, менінгеальну, менінгоенцефалітичну, поліоміелітичну і полірадикулоневротичну форми захворювання. Можливо тривале вірусоносійство у вигляді латентної, персистентної або хронічної інфекції.
У відповідь на інфікування вірусом кліщового енцефаліту або на вакцинацію проти цього вірусу імунною системою виробляються специфічні противірусні антитіла – білки-імуноглобуліни. Вже при перших симптомах захворювання в крові з’являються імуноглобуліни класу M. Їх рівень досягає максимуму через 3,5 – 4,5 тижні з моменту інфікування і потім поступово протягом декількох місяців знижується.