Особистий кабінетЗагальна інформація про дослідження
Віруси папіломи людини (ВПЛ) вражають епітелій шкіри та слизових оболонок і можуть призводити до раку. Вони поширюються головним чином статевим та контактно-побутовим шляхом. Можлива передача ВПЛ від інфікованої матері плоду. До факторів, що провокують розвиток ВПЛ-інфекції, належать: раній початок статевого життя, велика кількість статевих партнерів, знижений імунітет, застосування оральних контрацептивів, інфекції, що передаються статевим шляхом, авітамінози, куріння, проживання у великих містах.
Інкубаційний період триває від 2 місяців до 2-10 років. У 30 % випадків протягом 6-12 місяців відбувається мимовільне лікування від вірусу.
Різні типи ВПЛ можуть по-різному впливати на епітелій: ВПЛ низького онкогенного ризику типу 1, 2, 3, 5, 6, 11, 30, 40, 42, 43, 44, 53 і 61 сприяють виникненню доброякісних утворень (папілом, боро кондилом), ВПЛ високого онкогенного ризику типу 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 і 68 здатні викликати дисплазію тяжкого ступеня та рак.
ВПЛ низького онкогенного ризику 6-го та 11-го типу є найчастішою причиною розвитку генітальних бородавок (близько 90 %), або гострих кондилом – м’якуватих утворень на тонкій основі з частковою будовою, що нагадує цвітну капусту. У чоловіків вони зазвичай виникають на крайній плоті та вінцевій борозді головки статевого члена, у жінок – на початку піхви, на малих та великих статевих губах, в області заднього проходу. При зниженні клітинного імунітету (у тому числі при вагітності) можуть спостерігатися величезні кондиломи Бушке – Левенштейна. Поряд із генітальними кондиломами найчастіше бувають папіломи шийки матки: екзофітні папіломи (кондиломи), аналогічні за будовою аногенітальним кондиломам, або ендофітні папіломи (плоскі кондиломи), локалізовані в товщі епітелію (виявляються при кольпоскопії) у 4-10 % жінок).
Для виявлення ВПЛ 6-го та 11-го типу використовується метод полімеразної ланцюгової реакції, який дозволяє виявити ДНК ВПЛ 6-го або 11-го типу у досліджуваному біоматеріалі. Принцип методу ґрунтується на ампліфікації (багаторазовому збільшенні кількості копій) специфічної для даного збудника ділянки ДНК.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
