Вірус кліщового енцефаліту, антитіла IgG

Кліщовий енцефаліт – це сезонне (весняно-літнє) вірусне захворювання, що передається в основному з укусом кліщів; вражає переважно центральну нервову систему.
Збудник кліщового енцефаліту відноситься до арбовірусів, сімейства флавівірусів, і підрозділяється на три підвиди: далекосхідний, центральноєвропейський і сибірський. Основний переносник енцефаліту – іксодові кліщі. Крім того, він передається через птахів, гризунів і хижаків. Інкубаційний період в середньому становить 3 – 7 діб. Клінічні прояви хвороби різноманітні. Виділяють гарячкову, менінгеальну, менінгоенцефалітичну, поліоміелітичну і полірадикулоневротичну форми захворювання. Можливо тривале вірусоносійство у вигляді латентної, персистентної або хронічної інфекції.
У відповідь на інфікування вірусом кліщового енцефаліту або на вакцинацію проти цього вірусу імунною системою виробляються специфічні противірусні антитіла – білки-імуноглобуліни. Імуноглобуліни класу G виникають в крові через тиждень після появи перших симптомів, досягають максимуму через 1,5 – 2,5 місяці з моменту інфікування і зберігаються протягом усього життя, забезпечуючи стійкий імунітет.
Антитіла класу IgG до вірусу кліщового енцефаліту – це специфічні противірусні білки-імуноглобуліни, які виробляються імунною системою у відповідь на інфікування вірусом кліщового енцефаліту і свідчать про поточну або перенесену інфекцію або про успішну вакцинацію.