ДНК вірусу гриппа А, В, якісне визначення. ПЛР

Influenza virus – це оболонковий вірус, що характеризується наявністю сегментованого негативного РНК-генома та нуклеокапсиду у формі спіралі. Він належить до сімейства Orthomixoviridae. На підставі структурних відмінностей нуклеопротеїду виділяють 3 серотипи Influenza: A, B і С. Серотип A зустрічається як у людей, так і у тварин, у той час як варіанти B і C вражають переважно людей. Саме серотип А відповідальний за переважну більшість випадків сезонних (епідемічних) та пандемічних спалахів грипу.
Ідентифікація вірусу грипу має бути здійснена у найкоротші терміни, що пов’язано з високою заразністю цього захворювання. Крім того, ефективність противірусних препаратів максимальна при їхньому призначенні в перші 48 годин після інфікування, що також диктує необхідність своєчасної постановки остаточного діагнозу. Серед багатьох “швидких” діагностичних тестів особливе місце займає полімеразна ланцюгова реакція у режимі реального часу (РТ-ПЛР). Полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі (РТ-ПЛР) – це метод молекулярної діагностики, що дозволяє виявляти в біологічному матеріалі (наприклад, мокротинні) фрагменти генетичного матеріалу (РНК) збудника інфекції. Завдяки високій чутливості та специфічності методу, а також можливості отримати результат у більш короткі терміни, РТ-ПЛР замінила інші методи діагностики грипу: виділення вірусу в культурі клітин, а також серологічні дослідження та імуноферментний аналіз.
Ідентифікація вірусу грипу за допомогою РТ-ПЛР можлива протягом більш тривалого часу від початку захворювання порівняно з більшістю інших тестів. Проте взяття мазків з носо/ротоглотки, що відокремлюється, для дослідження за допомогою РТ-ПЛР повинно бути здійснено не пізніше ніж через 72-96 годин (оптимально в перші 48-72 години). Це пов’язано з тим, що інтенсивна реплікація Influenza при ураженні верхніх дихальних шляхів відбувається протягом перших 4 діб захворювання. У пацієнтів із залученням нижніх відділів дихальних шляхів вірусне навантаження зберігається високою тривалішим періодом. Дослідження відокремлюваного носоглотки і мокротиння дає кращі результати в порівнянні з дослідженням ротоглотки, що відокремлюється.