Загальна інформація про дослідження
6-й тип герпес-вірусу людини (ВГЛ-6) вперше був виділений відносно недавно, в 1986 г. (в клітинах крові пацієнтів, заражених ВІЛ). До теперішнього часу встановлено, що інфекція ВГЛ-6 широко поширена і має 2 підтипи – А і В, – які відрізняються генетично і епідеміологічно: частіше зустрічається підтип В, а підтип А зазвичай виявляють у пацієнтів з імунодефіцитами. Підтип В є основною причиною раптової екзантеми – дитячої хвороби, яка супроводжується високою температурою і висипом. Крім того, герпес-вірус може протікати безсимптомно і у вигляді неспецифічного гарячкового захворювання. У деяких випадках спостерігаються ускладнення з боку центральної нервової системи (судоми на тлі високої температури, рідко інші неврологічні ускладнення, включаючи енцефаліт, менінгоенцефаліт, серозний менінгіт).
Найбільш ймовірний шлях передачі інфекції – повітряно-крапельний, зі слиною, не виключена “вертикальна” передача – від матері до дитини під час вагітності.
Антитіла IgG до даного вірусу виявляються у 70 – 90 % дорослих людей. Первинна інфекція ВГЛ-6 у дорослих зустрічається рідко, вона може бути пов’язана з фульмінантним гепатитом, з інфекційним мононуклеозом, негативним за вірусом Епштейна – Барр.