Загальна інформація про дослідження
Вірус вітряної віспи (Varicella Zoster Virus, VZV) викликає у людини дві хвороби: вітряну віспу і оперізуючий лишай (оперізуючий герпес).
Вітряна віспа розвивається, коли вірус вперше потрапляє в організм людини. Зазвичай це трапляється в дитинстві (тому вітрянка традиційно вважається дитячою хворобою). При цьому у дорослих захворювання протікає важче, ніж у дітей.
Зараження відбувається при контакті з хворою людиною: вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період складає близько 2 тижнів (від 10 до 21 днів). Перші симптоми хвороби: підвищена температура і загальне нездужання. Через 1 – 2 дні з’являється висип. Незабаром пухирці підсихають, покриваються корочками і через 2 тижні зникають, частіше за все незалишаючи рубців.
Після перенесеної інфекції у людини розвивається довічний імунітет, тобто, на вітряну віспу не хворіють вдруге.
Вітряна віспа представляє певну небезпеку при вагітності. По-перше, вона є небезпечною для самої матері, по-друге, хвороба загрожує плоду.
Після того як вірус потрапляє в організм людини, він починає з ними боротися. Одна з реакцій – це вироблення антитіл (спеціальних білків імуноглобулінів). Існує кілька їх типів: IgG, IgM, IgA та ін.
Первинна інфекція пов’язана з ранньої продукцією антитіл IgA. Про інформаційне значення антитіл можна судити по проведеним дослідженням. Між 1 і 4 тижнями після початку інфікування визначаються IgA до VZV.
Аналіз на IgA дає можливість ранньої діагностики; а також дозволяє діагностувати активну стадію або реактивацію активної стадії інфікування VZV.