Особистий кабінетЗагальна інформація про дослідження
Найчастіше зустрічаються перший і другий типи вірусу (HSV). Вони є заразними і сприяють утворенню на слизових оболонках маленьких бульбашок (везикул), які лопаються, утворюючи відкриті ранки. При HSV-1 бульбашки з’являються в основному навколо рота і в ротовій порожнині, тоді як HSV-2 зазвичай вражає ділянки в районі геніталій.
Вірусом простого герпесу можна заразитися через шкірний контакт, при зіткненні з везикулами, а іноді навіть за відсутності видимих уражень вірусом.
Статевим шляхом найчастіше передається HSV-2, однак і зараження герпесом HSV-1 може відбутися, наприклад, через оральний секс. За даними ВООЗ, від 50 % до 80 % дорослого населення розвинених країн інфіковано герпесом 1-го типу і близько 20 % – герпесом 2-го типу. Оскільки симптоми часто малопомітні, 90 % інфікованих вірусом герпесу HSV-2 можуть навіть не підозрювати про інфекцію.
Зараження ВПГ 1 типу частіше відбувається в дитинстві або підлітковому віці в результаті прямого контакту зі слиною вірусоносія (через поцілунки, спільний посуд та іграшки). Проникнення ВПГ 1 в епітелій слизової порожнини рота, а потім і в нервові клітини призводить до розвитку латентної інфекції, яка протікає у вигляді оролабіального герпесу або частіше безсимптомного вірусоносійства і вірусовиделення. Інший шлях зараження ВПГ 1 – статевий. Хоча і набагато рідше, ніж ВПГ 2, ВПГ 1 типу також може бути причиною безсимптомного або клінічно вираженого генітального герпесу. При будь-якому шляху інфікування ВПГ 1 типу через 4 – 8 тижнів після зараження в крові пацієнта можуть бути визначені антитіла до цього вірусу. Таким чином, визначення в крові пацієнта антитіл до ВПГ 1 типу не дозволяє судити про локалізацію герпетичної інфекції: результат дослідження буде позитивний як при оролабіальному, так і при генітальному герпесі або при їх поєднанні. З цієї причини клінічне значення дослідження на антитіла до ВПГ 1 типу значно вужче, ніж дослідження на антитіла до ВПГ 2.
Аналіз на специфічні антитіла до ВПГ 1 дозволяє виявити пацієнтів, які є імунними або, навпаки, сприйнятливими до цієї інфекції. Це має особливе значення при обстеженні вагітних жінок. Первинне зараження ВПГ на пізніх термінах вагітності вкрай несприятливо. У дослідженнях показано, що первинне зараження ВПГ 1 або 2 типу в третьому триместрі вагітності підвищує ризик розвитку неонатального герпесу до 30 – 50 %. Велика частина цих випадків викликана тим, що вагітна жінка інфікується і є безсимптомним носієм ВПГ, в тому числі і в момент пологів. Дослідження на антитіла до ВПГ 1 типу дозволяє виявити вагітних жінок, які перебувають у групі ризику по первинному зараженню ВПГ. Дослідження на антитіла до ВПГ 1 доцільно проводити разом з дослідженням на антитіла до ВПГ 2.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
• Антитіла до ВПГ 1 негативно / Антитіла до ВПГ 2 негативно
Якщо вагітна жінка не має антитіл ні до ВПГ 1 типу, ні до ВПГ 2 (ВПГ-серонегативна), в той час як її статевий партнер серопозитвний хоча б по одному з типів вірусу, повинні бути настійно рекомендовані заходи профілактики первинного зараження ВПГ, тобто захищені статеві контакти (в тому числі оральні) або утримання.
• Антитіла до ВПГ 1 позитивно / Антитіла до ВПГ 2 негативно
Виявлення в крові вагітної жінки антитіл до ВПГ 1 говорить про наявність у неї герпетичної інфекції і одночасно про її несприйнятливість до ВПГ 1 типу. При цьому, як було зазначено вище, судити про локалізацію інфекції (оролабіальний або генітальний герпес) не представляється можливим. Слід пам'ятати, що імунна несприйнятливість до ВПГ 1 не гарантує імунну несприйнятливість до ВПГ 2 і були описані випадки зараження ВПГ 2 типу при наявності генітального герпесу, викликаного ВПГ 1 типу. Тому і в цьому випадку при наявності у ВПГ-1-серопозитивної / ВПГ-2-серонегативної вагітної жінки статевого партнера, серопозитивного по ВПГ 2, повинні бути рекомендовані заходи профілактики первинного зараження ВПГ. Якщо ж її статевий партнер серопозитивний тільки по ВПГ 1, але не по ВПГ 2, первинне зараження ВПГ 1 типу неможливо за визначенням і заходи з профілактики первинного зараження ВПГ 1 не проводяться.
• Антитіла до ВПГ 1 негативно / Антитіла до ВПГ 2 позитивно
Виявлення в крові вагітної жінки антитіл до ВПГ 2 свідчить про наявність у неї герпетичної інфекції і одночасно про її несприйнятливість до ВПГ 2 типу. На відміну від ВПГ 1 типу, серопозитивність по ВПГ 2 практично завжди говорить про наявність генітального герпесу. Зараження ВПГ 1 типу при наявності генітального герпесу, викликаного ВПГ 2 типу, спостерігається вкрай рідко і клінічного значення, в тому числі на пізніх термінах вагітності, не має. Тому, навіть якщо статевий партнер ВПГ-1-серонегативної / ВПГ-2-серопозитивної вагітної жінки серопозитивний по ВПГ 1, ризик первинного зараження ВПГ 1, в тому числі на пізніх термінах вагітності, мізерно малий.
