Загальна інформація про дослідження
До респіраторних форм алергії відносяться алергічний риніт (ринокон’юнктивіт) і бронхіальна астма, які поширені в популяції і мають схожі фактори та імунні механізми розвитку. Інші, більш рідкісні форми респіраторної алергії: алергічний синусит, екзогенний алергічний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий аспергільоз.
Лабораторна діагностика причинно-значущих алергенів пов’язана з виявленням алерген-специфічних імуноглобулінів класу Е (IgE-антитіл) у крові, що обстежується. Синтез IgE-антитіл в організмі запускається після первинного контакту з алергеном. При повторному контакті з алергенами, які провокують реакцію організму, ці IgE-антитіла реагують з алергенами та призводять до вивільнення медіаторів, які викликають розвиток симптомів алергії.
Пацієнт може мати гіперчутливість лише до одного алергену або одночасно до кількох. Рівень антитіл до певної міри корелює з вираженістю клінічних проявів симптомів алергії, але це закономірність простежується не завжди.
Виявлення причинно-значущого алергену дозволяє вжити адекватних заходів щодо обмеження або повного виключення контакту з ним, що в більшості випадків значно покращує стан хворого. При реакціях гіперчутливості до деяких інгаляційних алергенів (наприклад, пилок берези, лугових і бур’янів, а також кліщів домашнього пилу) можливе застосування алерген-специфічної імунотерапії.
Харчова алергія – неадекватна імунна реакція на білки їжі. Харчова алергія частіше виникає у дітей на перших роках життя, а до 5-6-річного віку у багатьох розвивається толерантність до вживання причинно-значущих продуктів, але в деяких випадках гіперчутливість зберігається і в дорослому віці.
Первинна сенсибілізація може виникати не тільки при надходженні алергену з їжею, але і при прямому попаданні його на шкіру (наприклад, при обробці продукту) або через органи дихання (наприклад, вдихання борошна або сухого яєчного білка у вигляді аерозолю під час приготування). Багато інгаляційних харчових алергенів можуть провокувати розвиток професійних алергічних захворювань, наприклад, астми пекарів.
Результати даного аналізу повинні інтерпретуватися з наступним складанням рекомендацій лише лікарем-алергологом з урахуванням клінічних симптомів, індивідуальних особливостей пацієнта, анамнезу його захворювання та інших важливих параметрів.