Лямблії, антитіла IgA + IgM + IgG

Giardia lamblia – це найпростіші, що паразитують у тонкій кишці і іноді в жовчному міхурі та викликають лямбліоз.
Шлях передачі інфекції – фекально-оральний, через заражену цистами лямблію воду чи їжу, і навіть через забруднені руки та побутові предмети. Джерело інфекції – хворий на лямбліоз або безсимптомний носій. Інкубаційний період становить 3-42 дні. При даній інфекції переважають симптоми діареї: біль, здуття та бурчання в животі, підвищене газоутворення, частий жовтуватий водянистий стілець з неприємним запахом, збільшення кількості неперетравлених жирів у калі через порушення всмоктування жирів, іноді втрата апетиту та блювання. До “позакишкових” проявів лямбліозу відносяться різні алергодерматози, артрит і риніт. Може лямбліоз протікати та безсимптомно з ліквідацією збудника через 1-3 місяці.
Найбільш схильні до захворювання діти (особливо у віці від 1 року до 4 років). Вони переносять інфекцію особливо важко, іноді з дефіцитом маси тіла. До групи високого ризику по зараженню лямбліозом також відносяться мандрівники, люди з низьким рівнем гігієни та соціальним статусом, ті, хто знаходиться в закладах закритого типу (лікарнях, будинках для людей похилого віку, в’язницях), сексуально активні гомосексуалісти, пацієнти з імунодефіцитами та представники деяких професій (працівники зоопарків, твариних розплідників і т. п.).
У відповідь на лямблії імунною системою виробляються специфічні імуноглобуліни (A, M, G). Найпершими з’являються IgM (на 10-14-й день після зараження), потім IgG, які присутні в крові практично на всіх стадіях лямбліозу, їх рівень знижується через 1-2 місяці після загибелі паразита.