Краснуха (Rubella), антитіла IgG

Краснуха – це вірусне антропонозне захворювання, що характеризується лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією і висипаннями на шкірі (екзантеми). Збудником інфекції є РНКвмісний вірус краснухи сімейства Togaviridae, роду Rubivirus. Вірус входить в групу збудників TORCH-інфекцій (переклад перших букв латинських токсоплазми – Toxoplasma, краснухи – Rubella, цитомегаловірусу – Cytomegalovirus, герпесу – Herpes), що є потенційно небезпечними для розвитку плода і викликають важкі ураження органів у новонароджених дітей.
Джерелом інфекції є людина, хвора на маніфестну або субклінічну форму захворювання, а також новонароджений з вродженою формою краснухи протягом 1 – 6 місяців. Шлях передачі вірусу від людини до людини повітряно-крапельний. Інкубаційний період захворювання в середньому – 12 – 18 днів, але може збільшуватися до 23 днів.
До основних клінічних проявів краснухи відносяться лихоманка, генералізована лімфаденопатія, особливо із залученням задньошийних і потиличних лімфовузлів, мілкопятнистий висип, кон’юнктивіт, риніт, фарингіт. Висип або висип при краснусі зазвичай виникють в перші три дні хвороби на обличчі і шиї, а потім протягом декількох годин поширюються по всьому тілу в хаотичній послідовності. При ураженні осіб дорослого віку захворювання протікає у важчій формі. Можуть відзначатися міалгії і артралгії, часто захворювання може ускладнюватися пневмонією, отитом, енцефалітом, менінгоенцефалітом.
Важливо відзначити небезпеку зараження вірусом краснухи вагітних жінок, особливо в перший триместр вагітності. У цьому випадку він може послужити причиною викидня, народження мертвого плоду і / або розвитку клінічної картини вродженої краснухи – групи серйозних вад розвитку, які можуть викликати глухоту, катаракту, пороки серця, гепатит, мікроцефалію, ознаки прогресуючого порушення діяльності центральної нервової системи.
Діагностика краснухи грунтується на комплексному підході з урахуванням клінічних, епідеміологічних даних і результатах лабораторного обстеження. Лабораторна серологічна діагностика краснухи заснована на виявленні антитіл до антигенів вірусу. У перші дні від початку інфекції починається вироблення антитіл класу IgM, потім їх кількість зростає протягом перших двох-трьох тижнів і вони можуть виявлятися більш ніж через сім місяців після гострої інфекції. Вироблення антитіл класу IgG починається через 2 – 4 тижні після інфікування, зростає протягом декількох тижнів, потім падає до певного рівня. Після перенесеного захворювання антитіла класу IgG до вірусу краснухи зберігаються у людини до кінця життя. Виявлення антитіл класу IgG може свідчити про наявність перенесеної або поточної краснухи, наявності імунної відповіді до вірусу краснухи, яка сформувалась після перенесеного захворювання, в результаті проведеної вакцинації або при передачі антитіл від матері до плоду протягом вагітності.