Загальна інформація про дослідження
Алергія до коров’ячого молока найчастіше розвивається у дітей раннього віку, зазвичай після переведення дитини на штучне вигодовування молочними сумішами. Коров’яче молоко складається з двох фракцій: казеїну та сироватки. Казеїн містить чотири білки, видонеспецифічний, термостабілен та стійкий до кислого pH, при окисленні випадає в осад. Фракція казеїну становить 80 % всіх молочних білків.
Головні алергенні білки сироватки молока – це альфа-лактальбумін, бета-лактоглобулін та бичачий сироватковий альбумін.
Алергени молока містяться у різних продуктах, таких як сир, хліб, печиво, млинці. Молоко та продукти його переробки широко використовуються у кондитерській промисловості.
Алергія на молоко, як правило, супроводжується порушенням функції травної системи (хейліт, гастрит, коліт, гастроентерит, синдром подразненої кишки), шкірними проявами (атопічний дерматит, кропив’янка, набряк Квінке) та рідше порушеннями функції дихальної системи (алергічний риніт, бронхіальна астма).
Виконання аналізу безпечне для пацієнта порівняно зі шкірними тестами (in vivo), оскільки унеможливлює контакт з алергеном. Крім того, прийом антигістамінних препаратів та вікові особливості не впливають на якість та точність дослідження.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл дозволяє оцінити взаємозв’язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високий рівень має високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можна передбачити розвиток алергії у майбутньому і яскравіший прояв її симптомів. Однак концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю дози алергенів, що отримується, а також на тлі лікування. Рекомендується повторити дослідження при зміні симптомів і при контролі лікування. Про необхідність повторного дослідження потрібно консультуватися з лікарем.