IgE до алергенів картоплі

Склад картоплі досить різноманітний, до нього входять крохмаль, азотисті речовини, цукр, клітковина, жири, кислоти, що титруються, пектинові речовини, нуклеїнові кислоти, мінерали, вітаміни С, В1, В2, В6, РР, К і каротиноїди.

За біологічною цінністю білки картоплі перевершують білки багатьох зернових культур. Вони містяться всі амінокислоти, які у рослинах, зокрема незамінні: лізин, метіонін, треонін, триптофан, валін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин. При цьому в картоплі також є багато алергенів, у тому числі належать до сімейства профілінів. Головними алергенами є пататин та туберин. Крім того, у складі присутні білки – інгібітори цистеїнової та аспартатної протеаз та катепсин D, що належать до сімейства трипсину сої. Картопляне борошно та крохмаль зазвичай не містять алергени.

Не виключаються перехресні реакції на пилок яблуні, берези, вільхи, а також на речовини, що входять до складу овочів сімейства пасльонових (баклажан, томати, солодкий перець та ін.).

Алергія на картоплю, як правило, проявляється порушенням функції травної системи (хейліт, гастрит, коліт, гастроентерит, синдром подразненої кишки), шкірними проявами (атопічний дерматит, кропив’янка, набряк Квінке) та рідше порушеннями функції дихальної системи (алергічний риніт, бронхіт).

Виконання аналізу безпечне для пацієнта порівняно зі шкірними тестами (in vivo), оскільки унеможливлює контакт з алергеном. Крім того, прийом антигістамінних препаратів та вікові особливості не впливають на якість та точність дослідження.

Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл дозволяє оцінити взаємозв’язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високий рівень має високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можна передбачити розвиток алергії у майбутньому і яскравіший прояв її симптомів. Однак концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю дози алергенів, що отримується, а також на тлі лікування. Рекомендується повторити дослідження при зміні симптомів і при контролі лікування. Про необхідність повторного дослідження потрібно консультуватися з лікарем.