ДНК хламідії (Chlamidia trachomatis), якісне визначення (зішкріб, сеча). ПЛР

Chlamydia trachomatis, IgA, – це антитіла (імуноглобуліни, фактори імунітету), які виробляються при хламідійній інфекції в гострий період її розвитку.
Хламідії – це різновид бактерій, які класифікуються як внутрішньоклітинні паразити.
Захворювання у людини викликають чотири види хламідій, одним з них є Chlamydia trachomatis. Цей вид має декілька різновидів (серотипів), кожний з яких схильний до ураження того або іншого органу. Chlamydia trachomatis інфікує певні види клітин, що покривають слизову оболонку сечівника, внутрішню поверхню шийки матки у жінок, задню стінку глотки, слизову оболонку прямої кишки, кон’юнктиви очей, а також дихальних шляхів у дітей в перші місяці їх життя.
Інфікування хламідіями відбувається в результаті прямого контакту слизових оболонок з збудником, зазвичай під час незахищеного статевого акту. Дитина може заразитися під час проходження родових шляхів.
Інкубаційний період від моменту зараження до появи перших симптомів захворювання триває від 7 до 20 днів і більше.
У жінок хламідійна інфекція найчастіше протікає у вигляді запалення каналу шийки матки, звідки воно переходить в порожнину матки і маткові труби. Запалення маткових труб (сальпінгіт) є найпоширенішим ускладненням хламідіозу і може призводити до непрохідності маткових труб і в підсумку до безпліддя або трубної (позаматкової) вагітності.
У чоловіків хламідіоз може бути присутнім як запалення сечовипускального каналу (уретрит), сім’явивідних проток (епідидиміт). У деяких випадках запалюється передміхурова залоза (простатит).
При статевих контактах хламідійна інфекція може викликати гостре запальне захворювання – венеричну лімфогранулему. У міру розвитку захворювання збільшуються лімфатичні вузли і порушується самопочуття. Надалі можуть виникати ускладнення, пов’язані зі змінами в статевих органах і прямій кишці.
Для аналізу на хламідії і діагностики хламідіозу застосовують серологічні методи (наприклад, ІФА), посів, а також виявлення ДНК бактерій (наприклад, ПЛР).
У серологічних методів і посіву є ряд обмежень, так що тести на основі ПЛР вважаються найзручнішими і чутливими.
ПЛР в реальному часі – це лабораторний метод, який дозволяє знайти в пробі ДНК збудника: якщо в зразку присутній Chlamydia trachomatis, то реал-тайм ПЛР виявить ДНК цієї бактерії. Принцип полягає в тому, що ДНК збудника, якого хочуть виявити, багато разів копіюється за допомогою спеціальних ферментів (ДНК-полімерази). Зазвичай проходить кілька десятків циклів і в ході кожного потрібна ДНК подвоюється. В результаті кількість досліджуваної ДНК збільшується в мільйони разів і її можна детектувати за допомогою флуоресцентного барвника.
При ПЛР в реальному часі кількість ДНК виявляється в процесі копіювання, після кожного циклу. Але при цьому за допомогою ПЛР не можна розрізнити давність інфекції.