Загальна інформація про дослідження
Вірусний гепатит B (HBV) є інфекційним захворюванням, яке є причиною серйозних уражень печінки. Найчастіше гепатит B переходить в хронічну форму, його перебіг стає затяжним і провокує виникнення цирозу і раку печінки.
Збудником гепатиту B є ДНКвмісний вірус сімейства Hepadnaviridae. Даний вид дуже стійкий до впливу багатьох хімічних і фізичних чинників – наприклад, навіть в результаті багатогодинного кип’ятіння вірусні частинки залишаються живими і активними. Існує ряд спеціальних способів інактивувати вірус – це автоклавування, сухожарова стерилізація і обробка спеціальними дезінфектантами.
Особливістю вірусу гепатиту B є також те, що він надходить безпосередньо в кров і на всьому протязі хвороби циркулює в ній. У деяких пацієнтів вірус в крові зберігається на все життя. З цієї причини джерелом зараження можуть стати не тільки ті, хто хворий на гепатит в його гострій формі, але також і ті, хто вже переніс дане захворювання, або ж здорові люди, які є проте носіями вірусу.
Зараження гепатитом B відбувається саме через кров, причому кількість інфікованої крові може бути абсолютно мізерною, невидимою оку. Зараження відбувається в момент потрапляння інфікованої крові в кров здорової людини, зазвичай через пошкоджені шкірні покриви (проколи, рани) або слизові оболонки.
Полімеразна ланцюгова реакція відрізняється високою чутливістю і специфічністю. Методом ПЛР можна визначити ДНК вірусу якісно або кількісно. Завдяки якісному методу підтверджується присутність вірусу гепатиту В в організмі і його активне розмноження. Кількісне визначення вірусного навантаження дозволяє оцінити інтенсивність розвитку хвороби, ефективність проведеної терапії або розвиток стійкості до противірусних препаратів.
Існує 10 генотипів вірусного гепатиту В, які розрізняються біологічними властивостями, клінічною картиною і характером гепатиту, який вони провокують. Кожному генотипу вірусного гепатиту В присвоюється літера латинського алфавіту. Наприклад, встановлено, що генотип С вірусного гепатиту В з більшою ймовірністю провокує розвиток цирозу і злоякісних пухлин печінки.
Генотип А вірусного гепатиту В найчастіше зустрічається в Західній Європі, Центральній Африці і на північноамериканському континенті; генотипи В і С характерні для країн південно-східної Азії; генотип D домінує в країнах Східної Європи. Решта генотипів зустрічаються набагато рідше і характерні для окремих регіонів Африки, Азії, Південної або Північної Америки.