Вірус гепатиту В (HBV), HbeAg

Вірусний гепатит B (HBV) є інфекційним захворюванням, яке є причиною серйозних уражень печінки. Найчастіше гепатит B переходить в хронічну форму, його перебіг стає затяжним і провокує виникнення цирозу і раку печінки.

Збудником гепатиту B є ДНКвмісний вірус сімейства Hepadnaviridae. Даний вид дуже стійкий до впливу багатьох хімічних і фізичних чинників – наприклад, навіть в результаті багатогодинного кип’ятіння вірусні частинки залишаються живими і активними. Існує ряд спеціальних способів інактивувати вірус – це автоклавування, сухожарова стерилізація і обробка спеціальними дезінфектантами.
Особливістю вірусу гепатиту B є також те, що він надходить безпосередньо в кров і на всьому протязі хвороби циркулює в ній. У деяких пацієнтів вірус в крові зберігається на все життя. З цієї причини джерелом зараження можуть стати не тільки ті, хто хворий на гепатит в його гострій формі, але також і ті, хто вже переніс дане захворювання, або ж здорові люди, які є проте носіями вірусу.

Зараження гепатитом B відбувається саме через кров, причому кількість інфікованої крові може бути абсолютно мізерною, невидимою оку. Зараження відбувається в момент потрапляння інфікованої крові в кров здорової людини, зазвичай через пошкоджені шкірні покриви (проколи, рани) або слизові оболонки.

Виявлення HBeAg вказує на активне розмноження вірусу і високу інфекційність його носія. Ген, що кодує HBeAg, схильний до мутацій, внаслідок чого змінюється структура даного антигену і імунна система зараженого організму не завжди встигає своєчасно і адекватно впоратися з інфекційним процесом. Це в свою чергу сприяє переходу інфекції в хронічну форму.
HBeAg з’являється в крові хворого на гострий гепатит В одночасно з HBsAg або слідом за ним і зникає раніше, ніж він. Виявити його можна тільки одночасно з антигеном оболонки вірусу. Зазвичай HBeAg зберігається в крові 3 – 6 тижнів і свідчить про ризик передачі вірусу з кров’ю, при статевому контакті і “вертикально” – дитині, народженій в цей період. Інфекційність HBeAg-позитивної сироватки в 3 – 5 разів більше, ніж коли позитивний тільки тест на HBsAg. Виявлення HBeAg в крові більше 8 – 10 тижнів свідчить про перехід захворювання в хронічну форму. При відсутності реплікативної активності вірусу під час хронічної інфекції HBeAg не виявляється. Його поява ж свідчить про реактивацію вірусу, що найчастіше відбувається на тлі імуносупресії.
При лікуванні вірусного гепатиту В зникнення HBeAg і поява антитіл до HBe-антигену свідчить про ефективність терапії.