Вірус гепатиту С (HCV) антитіла IgМ

Вірус гепатиту С (ВГС) – РНКвмісний вірус із сімейства Flaviviridae, який вражає клітини печінки і викликає гепатит. Він здатний розмножуватися в клітинах крові (нейтрофілах, моноцитах і макрофагах, В-лімфоцитах) і асоційований з розвитком кріоглобулінемії, хвороби Шегрена і В-клітинних лімфопроліферативних захворювань. Серед усіх збудників вірусних гепатитів у ВГС найбільшу кількість варіацій, а завдяки високій мутаційної активності він здатний уникати захисні механізми імунної системи людини. Існує 6 генотипів ВГС, не виключена можливість інфікування людини одночасно декількома вірусами з різними генотипами. У 60 – 80 % випадків гостра інфекція переходить в хронічну.

Anti-HVC IgМ є антитілами гострого періоду і характеризують рівень віремії. Їх концентрація наростає протягом перших 4 – 6 тижнів хвороби, а після переходу процесу в хронічний зменшується аж до зникнення. Повторно в крові хворого імуноглобуліни класу М можуть з’являтися при загостренні захворювання.