Загальна інформація про дослідження
B. burgdorferi відноситься до групи спірохет і викликає у людини кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
Людина заражається, якщо її вкусив кліщ, який сам був інфікований B. burgdorferi. Іксодові кліщі, переносники бореліозу, – це найпоширеніша група кліщів, в помірному поясі Північної півкулі вони зустрічаються повсюдно. Найчастіше зараження людей відбувається в період активності кліщів – навесні і влітку.
Інкубаційний період бореліозу становить кілька тижнів. На ранніх стадіях можуть спостерігатися такі симптоми: втома, озноб, головний біль. Також при бореліоз іноді виникає характерний висип – мігруюча еритема (кільцеподібне почервоніння шкіри, яке поступово розширюється). Якщо хворобу не лікувати, то можуть виникнути серйозні проблеми: біль у суглобах, менінгіт, оніміння кінцівок, параліч лицьового нерва, розлади пам’яті і (в окремих випадках) ураження очей і серця. Лікування хвороби, як правило, ефективно.
Антитіла IgМ до Borrelia, сформовані в ранній фазі борреліозної інфекції, зазвичай спрямовані проти антигену OspC (p25) – зовнішній поверхневий білок С – маркер свіжої інфекції. Виявлення IgM-антитіл проти інших специфічних антигенів борелій при відсутності антитіл до OspC не рахується достатнім свідченням інфекції яка нещодавно виникла.
Негативний результат по IgM-антитіл не виключає наявності свіжої інфекції, оскільки при повторному зараженні можуть формуватися тільки антитіла класу IgG.
Хибнопозитивний результат по IgM-антитіл на пізній стадії захворювання може бути пов’язаний з інфекційним мононуклеоз, герпес-вірусною інфекцією або аутоімунними захворюваннями.
Для встановлення діагнозу свіжої борреліозної інфекції отриманий позитивний результат на антитіла класу IgM повинен бути обов’язково підтверджений через 3-6 тижнів позитивним результатом по антитіл класу IgG на свіжому зразку крові.