Борелія (Borrelia burgdorferi), антитіла IgG

B. burgdorferi відноситься до групи спірохет і викликає у людини кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).
Людина заражається, якщо її вкусив кліщ, який сам був інфікований B. burgdorferi. Іксодові кліщі, переносники бореліозу, – це найпоширеніша група кліщів, в помірному поясі Північної півкулі вони зустрічаються повсюдно. Найчастіше зараження людей відбувається в період активності кліщів – навесні і влітку.
Інкубаційний період бореліозу становить кілька тижнів. На ранніх стадіях можуть спостерігатися такі симптоми: втома, озноб, головний біль. Також при бореліоз іноді виникає характерний висип – мігруюча еритема (кільцеподібне почервоніння шкіри, яке поступово розширюється). Якщо хворобу не лікувати, то можуть виникнути серйозні проблеми: біль у суглобах, менінгіт, оніміння кінцівок, параліч лицьового нерва, розлади пам’яті і (в окремих випадках) ураження очей і серця. Лікування хвороби, як правило, ефективно.
При інфікуванні лімфоцити людини починають виробляти антитіла – спеціальні білки (імуноглобуліни), які повинні нейтралізувати бактерії. Імуноглобуліни M (IgM) з’являються в крові першими, через кілька днів після зараження. Однак виявити їх вдається зазвичай на більш пізніх термінах (через 2-3 тижні). Приблизно через 6 тижнів концентрація антитіл досягає максимуму і потім поступово зменшується.
Через деякий час виникають антитіла іншого типу – імуноглобуліни G (IgG). Їх можна виявити через кілька тижнів після інфікування, а максимального рівня вони досягають через 4-6 місяців. Таким чином, антитіла IgM вказують на недавнє зараження, а імуноглобуліни G підходять для більш пізньої діагностики.