Кліренс креатиніну (від англ. Clearance – “очищення”, тобто, очищення від креатиніну, його виведення) – кількість крові, яку нирки можуть очистити від креатиніну за одну хвилину. У здорової молодого людини він становить близько 125 мл в хвилину, це означає, що нирки щохвилини очищають від креатиніну 125 мл крові.
Рівень клубочкової фільтрації – сума рівнів фільтрації у всіх функціонуючих нефронах. Цей показник дозволяє визначити кількість цих нефронів в нирках. Він має важливе клінічне значення, оскільки є основною характеристикою функції нирок.
У випадках тяжкого порушення функції нирок кліренс креатиніну підвищується, оскільки при активній секреції креатиніну виділяється його більша фракція.
Кетонові кислоти, циметидин і триметоприм обмежують канальцевую секрецію креатиніну і знижують точність визначення клубочкової фільтрації, особливо при тяжкій нирковій недостатності.
Кліренс креатиніну можна визначити двома способами: виміром кількості креатиніну в крові людини і сечі. На практиці частіше застосовується аналіз крові, оскільки це дослідження зручніше для пацієнта.
Якщо у пацієнта низький рівень клубочкової фільтрації, то лікуючий лікар розробить програму додаткового обстеження для з’ясування причини цього патологічного стану. Основними причинами хронічних хвороб нирок є артеріальна гіпертонія і цукровий діабет. Якщо вони не виявлені, то необхідно подальше обстеження для з’ясування причини захворювання нирок.
Систематичне визначення кліренсу креатиніну дозволяє доктору стежити за зміною функції нирок пацієнта в динаміці і коректувати медикаментозну терапію в залежності від отриманих даних.
Інтерпретація результату
Причини підвищеного кліренсу креатиніну:
вагітність;
цукровий діабет, до розвитку діабетичної нефропатії;
велика кількість білка в раціоні.
Причини зниженого кліренсу креатиніну:
гостра ниркова недостатність;
блок відтоку сечі на рівні вихідного отвору сечового міхура;
застійна серцева недостатність;
дегідратація;
хронічна ниркова недостатність;
гломерулонефрит;
шок;
блок нирок.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
використовують першу ранкову порцію сечі (попереднє сечовипускання повинно бути не пізніше 2-х годин ночі);
попередній туалет зовнішніх статевих органів: у жінок – стерильним ватним тампоном, змоченим теплою мильною водою проводиться туалет зовнішніх статевих органів (обробка статевих губ рухом тампона спереду і вниз); потім висушується чистою серветкою. У чоловіків – проводиться туалет зовнішнього отвору сечовипускального каналу теплою водою з милом, потім промивається теплою водою і висушується чистою серветкою;
перші кілька мілілітрів сечі необхідно злити. Всю порцію ранкової сечі зібрати в сухий чистий контейнер при вільному сечовипусканні. Необхідно зібрати всю порцію ранкової сечі в ємність, після сечовипускання необхідно ретельно перемішати сечу і відлити в придбаний стерильний транспортний контейнер, вказати на контейнері повний обсяг виділеної сечі. Доставити в лабораторію не менше 10 мл, для немовлят - не менше 5 мл.;
зібрану сечу відразу доставити в лабораторію. Допускається зберігання сечі в холодильнику (при t + 2º + 4 ° С), але не більше 1,5 годин;
не рекомендується вживати напередодні дослідження (за 10-12 годин): алкоголь, гостру, солону їжу, харчові продукти, що змінюють колір сечі (наприклад, буряк, морква);
у міру можливості виключити прийом сечогінних препаратів;
жінкам дослідження рекомендується проводити до менструації або через 2 дні після її закінчення;
після проведення цистоскопії аналіз сечі можна призначати не раніше, ніж через 5-7 днів.
