Аутоімунна панель STD-X (Ro/SS-A 52, La/ss-B, CENP-B, Scl-70, dsDNA, Jo-1, MPO, Pr3, AMA M2, LC 1, PM/Scl 100, SPR 54, Sp 100 gp 210, Ku, Sm U1-sn RNP) кількісно

Специфічні аутоантитіла до різних компонентів клітинного ядра (анти-Sm, RNP, SS-A, SS-B, Scl-70, PM-Scl, PCNA, dsDNA, CENT-B, Jo-1, до гістонів, нуклеосом, Ribo P , AMA-M2), які утворюються при деяких важких аутоімунних патологіях та мають велике значення у діагностиці системних ревматичних захворювань.
Причини підвищення специфічних АНА анти-Sm: системний червоний вовчак (у 10-40 % пацієнтів); змішане захворювання сполучної тканини (рідко); синдром Шегрена (рідко).
Анти-RNP: змішане захворювання сполучної тканини (95-100 %); ВКВ (25-50 %); склеродермія (30 %); Синдром Шегрена (15 %); ревматоїдний артрит (10 %).
Анти-SS-A (Ro): ВКВ (15-35 %); неонатальний вовчаковоподібний синдром (100 %); склеродермія (60 %); ревматоїдний артрит (10 %); Синдром Шегрена (40-75 %); змішане захворювання сполучної тканини (менше 5 %).
Анти-SS-B (La): Синдром Шегрена (15-60 %); СЧВ (10-15 %); склеродермія (25 %); ревматоїдний артрит (5 %).
Анти-Scl-70: склеродермія, дифузна форма (20-60 %) у поєднанні з легеневим фіброзом.
Анти-PM-Scl: склеродермія; поліміозит.
Анти-PCNA: вовчаковий нефрит (люпус-нефрит).
Анти-CENT-B: склеродермія (70 %); поліміозит, дерматоміозит (антитіла виявляються у половини хворих) у поєднанні з легеневим фіброзом.