Загальна інформація про дослідження
Томати багаті на вуглеводи, вітамін С, містять білки, органічні кислоти, клітковину, пектинові речовини, мінеральні речовини (кальцій, натрій, магній, залізо, хлор, фосфор, сірку, кремній, йод), а також каротиноїди, лікопін, вітаміни групи В, вітамін К. Незважаючи на очевидну користь, вони можуть бути причиною алергії. Вміст білка в них становить менше 1 %, проте вони здатні викликати алергічні реакції у вигляді кропив’янки, ангіоонабряку, орального алергічного синдрому, астми, риніту, алергічного дерматиту або у важких та поодиноких випадках анафілактичного шоку. Гіперчутливість до томатів може проявлятися болем у животі. Алергени томатів часто призводять до загострення атопічного дерматиту, можуть бути причиною контактного дерматиту. Описано випадки асоціації сенсибілізації до томатів з еозинофільним езофагітом, еозинофільним циститом. Тяжкі системні реакції на томати зустрічаються рідко, описані поодинокі випадки анафілаксії та набряку гортані.
Алергенними білками томатів є профілін (Lyce 1), бета-фруктофуранозидаза (Lyce 2), білок-переносник ліпідів (Lyce 3), Lyce хітіназа, глюканаза, пероксидаза та ін. Білок – переносник ліпідів Lyce 3 стійкий до дії харчових ферментів і термічної обробки і є потенційно сильним алергеном, здатним викликати генералізовані реакції. Вміст білків і, відповідно, алергенність збільшується зі ступенем зрілості плода і досягає максимуму в стиглих червоних томатах. Вважається, що зелені, жовті та помаранчеві сорти містять менше алергенів.
Виявлено наявність перехресних реакцій між алергенами томатів та інших рослин сімейства пасльонових (картоплі, тютюну), а також між помідорами та пилком полину, пилком берези, латексом. Перехресна реактивність підтверджена також між профілінами томату та пилку лучних трав, лободи. За результатами досліджень, 10-20 % дітей з гіперчутливістю до пилку трав також сенсибілізовано до моркви, селери, яблук, горіхів та томатів.