IgE до алергенів соєвих бобів

Соя – це однорічна рослина сімейства бобових. Насіння сої, звані соєвими бобами, відрізняється порівняно великим вмістом білка, а також вітамінів та мікроелементів. Завдяки цим унікальним властивостям соя в даний час досить широко застосовується у харчовій промисловості, у тому числі при виготовленні рослинних замінників продуктів тваринного походження. Нерідко соєвий білок використовується як наповнювач у виробництві ковбас і сиру, а також масел і маргарину. Соєве борошно може застосовуватися у виготовленні хлібобулочних виробів.

У насінні сої міститься як мінімум 21 білок, здатний виступати як алерген. Крім безпосереднього вживання в їжу можлива і сенсибілізація алергенами, що інгалюються, наприклад у процесі промислової обробки сої, а також у пекарів при використанні в пекарнях соєвого борошна. У 15 % дітей з алергією на казеїн коров’ячого молока відзначається гіперчутливість до соєвої молочної суміші. Харчова алергія може проявлятися класичними алергічними симптомами: чхання, закладеність носа, кашель, напад задухи, почервоніння та свербіж очей, сльозотеча, шкірні висипання та свербіж. Симптоми з боку травної системи представлені набряклістю слизової оболонки рота та глотки, болями в животі переймоподібного характеру, нудотою, блюванням та послабленням випорожнень. У поодиноких випадках гіперчутливість до алергенів харчових продуктів може призводити до розвитку загрозливого життя стану – анафілактичного шоку.

Механізм розвитку алергічних реакцій пов’язаний з виробленням в організмі імуноглобулінів класу Е. Після первинного контакту з алергеном В-лімфоцити продукують надмірну кількість антитіл класу IgE, здатних зв’язуватися виключно з цим алергеном. Синтезовані імуноглобуліни фіксуються на поверхні опасистих клітин, а при повторному попаданні алергену в організм зв’язуються з ним та стимулюють викид біологічно активних речовин – медіаторів алергії. Внаслідок цього відбувається розвиток локального алергічного запалення. Вимірювання рівня циркулюючих IgE-антитіл забезпечує об’єктивну оцінку сенсибілізації до алергену. На описаному механізмі розвитку алергії ґрунтуються методи лабораторної діагностики алергічних захворювань шляхом виявлення в крові підвищеної концентрації імуноглобулінів Е до певного алергену.