Харчова непереносимість (90 алергенів), антитіла IgG до: авокадо, банан, баранина, виноград білий, глютен, лохина, грейпфрут, волоський горіх, гречана крупа, гриби (шампіньйони), груша, дріжджі пекарські, дріжджі пивні, диня канталупа, зелений горошок, зелений солодкий перець, суниця, індичка, йогурт, казеїн, кальмар, камбала, капуста брокколі, капуста білокачанна, картопля, молоко коров’яче, краб, креветки, кролик, кукурудза, кунжут, куряче м’ясо, лимон, цибуля, масло вершкове, мед, мигдаль, молоко козяче, морква, м’який сир, овес, огірки, горіх коли, палтус, перець Чилі, персик, петрушка, пшениця, пшоно, плямиста квасоля, рис, жито, сардини, червоний Буряк, свинина, селера, насіння соняшнику, слива , соя, стручкова квасоля, сир Бринза, сир Чеддер, тютюн, томати, тріска, тростинний цукор, тунець, гарбуз, устриці, форель, хек, кольорова капуста, цільне зерно ячменю, чорний перець, чорний чай, часник, швейцарський сир, шоколад , яблуко, яєчний білок, яєчний жовток, апельсин, ананас, говяд на, баклажан, арахіс, бета-лактоглобулін, лосось

Харчова алергія – неадекватна імунна реакція на білки їжі. Харчова алергія частіше виникає у дітей на перших роках життя, а до 5-6-річного віку у багатьох розвивається толерантність до вживання причинно-значущих продуктів, але в деяких випадках гіперчутливість зберігається і в дорослому віці.

Первинна сенсибілізація може виникати не тільки при надходженні алергену з їжею, але і при прямому попаданні його на шкіру (наприклад, при обробці продукту) або через органи дихання (наприклад, вдихання борошна або сухого яєчного білка у вигляді аерозолю під час приготування). Багато інгаляційних харчових алергенів можуть провокувати розвиток професійних алергічних захворювань, наприклад, астми пекарів.

Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Якісь харчові алергени в процесі кулінарної обробки, консервування можуть втрачати свої алергенні властивості, якісь, навпаки, посилювати їх. Клінічними проявами харчової алергії можуть бути оральний алергічний синдром (свербіж у ротовій порожнині, афти, стоматит, набряк губ і язика, фарингіт, осиплість голосу, набряк гортані), шлунково-кишкові розлади (блювання, діарея, біль у животі), а також кропив, ангіонабряк, напади бронхіальної астми, анафілактичний шок, загострення атопічного дерматиту та рідше алергічний риніт.

Можливі реакції гіперчутливості на будь-який харчовий продукт. Близько 90 % всіх алергічних реакцій на їжу пов’язані з вживанням молока, курячих яєць, риби та морепродуктів, сої, пшениці, арахісу та горіхів. Багато з цих продуктів можуть виступати в ролі прихованих алергенів, наприклад, яєчний білок входить до складу сосисок та ковбас, хлібобулочних та кондитерських виробів.
Харчова непереносимість пов’язана з іншими причинами (особливостями приготування їжі, складом продукту, метаболічними порушеннями, захворюваннями шлунково-кишкового тракту). Пацієнт може мати гіперчутливість лише до одного алергену або одночасно до кількох.
Виявлення причинно-значущого алергену дозволяє вжити адекватних заходів щодо обмеження або повного виключення контакту з ним, що в більшості випадків значно покращує стан хворого. Результати даного аналізу повинні інтерпретуватися з наступним складанням рекомендацій лише лікарем-алергологом з урахуванням клінічних симптомів, індивідуальних особливостей пацієнта, анамнезу його захворювання та інших важливих параметрів.