Загальна інформація про дослідження
Останнім часом алергічні реакції реєструються все частіше, а частота алергічних захворювань суттєво зростає у всьому світі. Діагностика алергічної сенсибілізації ґрунтується на клінічних даних та результатах досліджень.
Реакції на різні речовини можуть бути як істинно алергічними, так і псевдоалергічними, які клінічно проявляються схоже, але відрізняються механізмами розвитку та підходами до профілактики та лікування. Алергічні реакції класифікуються на негайні (розвиваються протягом декількох хвилин), відстрочені (виникають через кілька годин) та уповільнені (проявляються через 2-3 доби). Особлива увага приділяється реакціям гіперчутливості негайного (анафілактичного, реагінового, IgE-пов’язаного) типу, які задіяні при багатьох алергічних хворобах, у тому числі у випадках тяжкої анафілаксії. За такого типу алергічних реакцій можна виявити провокуючі алергени з допомогою лабораторних діагностичних методів.
Всім алергічним реакціям негайного типу передує безсимптомна фаза після первинного контакту з алергеном, за якої запускаються механізми синтезу специфічних імуноглобулінів класу Е (IgE-антитіла). При повторному контакті з алергенами, що провокують реакцію організму, ці IgE-антитіла реагують з алергенами і призводять до вивільнення медіаторів (переважно з опасистих клітин), таких як гістамін, лейкотрієни, простагландини тощо, які призводять до розвитку симптомів. При появі алергічної реакції алергени, що її викликали, можуть бути виявлені при визначенні специфічних IgE-антитіл у сироватці крові. Крім того, підвищення рівня IgE-антитіл може вказувати на існуючу сенсибілізацію організму, що не супроводжується видимими симптомами.
У даному дослідженні визначаються IgE-антитіла до найбільш поширених алергенів, здатних провокувати у гіперчутливих до них осіб загострення алергічних захворювань, серед яких атопічний дерматит, алергічний риніт, алергічний кон’юнктивіт, бронхіальна астма, шлунково-кишкові розлади алергій.
Алергени можуть надходити в організм через дихальні шляхи (інгаляційні алергени), з їжею або через шкіру та слизові оболонки. Цей поділ дещо умовний, оскільки, наприклад, пшеничне борошно, сухий яєчний білок можуть впливати і через органи дихання, шкіру та слизові, а пилок рослин здатний провокувати реакції при попаданні на шкіру або викликати симптоми харчової алергії при надходженні з продуктами харчування.