Панель № 1 змішана: антитіла IgE до інгаляційних та харчових алергенів: Der. Pteronyssinus, Der. Farinae, пилок вільхи, пилок берези, пилок ліщини, суміш трав, пилок жита, полин, подорожник, шерсть кішки, шерсть коня, шерсть собаки, Alternariaalternata, білок, молоко, арахіс, лісний горіх, морква, пшеничне борошно, соя

До респіраторних форм алергії відносяться алергічний риніт (ринокон’юнктивіт) і бронхіальна астма, які поширені в популяції і мають схожі фактори та імунні механізми розвитку. Інші, більш рідкісні форми респіраторної алергії: алергічний синусит, екзогенний алергічний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий аспергільоз.
Лабораторна діагностика причинно-значущих алергенів пов’язана з виявленням алерген-специфічних імуноглобулінів класу Е (IgE-антитіл) у крові, що обстежується. Синтез IgE-антитіл в організмі запускається після первинного контакту з алергеном. При повторному контакті з алергенами, які провокують реакцію організму, ці IgE-антитіла реагують з алергенами та призводять до вивільнення медіаторів, які викликають розвиток симптомів алергії.
Пацієнт може мати гіперчутливість лише до одного алергену або одночасно до кількох. Рівень антитіл до певної міри корелює з вираженістю клінічних проявів симптомів алергії, але це закономірність простежується не завжди.
Виявлення причинно-значущого алергену дозволяє вжити адекватних заходів щодо обмеження або повного виключення контакту з ним, що в більшості випадків значно покращує стан хворого. При реакціях гіперчутливості до деяких інгаляційних алергенів (наприклад, пилок берези, лугових і бур’янів, а також кліщів домашнього пилу) можливе застосування алерген-специфічної імунотерапії.
Харчова алергія – неадекватна імунна реакція на білки їжі. Харчова алергія частіше виникає у дітей на перших роках життя, а до 5-6-річного віку у багатьох розвивається толерантність до вживання причинно-значущих продуктів, але в деяких випадках гіперчутливість зберігається і в дорослому віці.
Первинна сенсибілізація може виникати не тільки при надходженні алергену з їжею, але і при прямому попаданні його на шкіру (наприклад, при обробці продукту) або через органи дихання (наприклад, вдихання борошна або сухого яєчного білка у вигляді аерозолю під час приготування). Багато інгаляційних харчових алергенів можуть провокувати розвиток професійних алергічних захворювань, наприклад, астми пекарів.

Результати даного аналізу повинні інтерпретуватися з наступним складанням рекомендацій лише лікарем-алергологом з урахуванням клінічних симптомів, індивідуальних особливостей пацієнта, анамнезу його захворювання та інших важливих параметрів.