Токсоплазма, авідність антитіл IgG

Токсоплазма гондії – це мікроскопічний паразит, основним господарем якого є кішка. Він може бути знайдений в грунті.
У більшості здорових людей дана інфекція не викликає ніяких проявів або протікає в формі легких грипоподібних захворювань. Коли заразилася вагітна жінка, вона передає інфекцію своїй дитині або заражається людина з ослабленою імунною системою, мікроорганізм може викликати важкі ускладнення.
Токсоплазма гондії – дуже поширена. Вона зустрічається в усьому світі, а в деяких країнах інфіковані до 95 % населення. За даними ВООЗ, близько 23 % людей старше 12 років страждають токсоплазмозом. Зараження відбувається при вживанні забрудненої їжі або води, особливо якщо їдять сире чи погано приготоване м’ясо, а також при збиранні посліду кішки, при передачі вірусу від матері до дитини та в рідкісних випадках під час трансплантації органів або переливанні крові.
Остаточними господарями для токсоплазми є дикі і домашні кішки. Після того як вони заражаються, вживаючи в їжу інфікованих птахів, гризунів, сире м’ясо, токсоплазма проходить статевий цикл розвитку, що приводить до утворення яєць, укладених в захисну оболонку (ооцисту).
Первинне або повторне зараження токсоплазмою призводить до появи виражених симптомів і ускладнень у людей з ослабленою імунною системою, таких як хворі на ВІЛ / СНІД, які проходять курси хіміотерапії, пацієнти після трансплантації органів або приймають іммунодепрессантні ліки. Можуть уражатися очі і нервова система, що викликає головні болі, судоми, сплутаність свідомості, лихоманку, енцефаліт, втрату координації і затуманення зору.
Якщо жінка заражається під час вагітності, то ймовірність того, що інфекція передасться майбутній дитині, становить 30 – 40 %. Причому якщо інфікування відбувається на початку вагітності, воно може викликати викидні, мертвонародження або приводити до серйозних ускладнень у новонароджених, в тому числі до розумової відсталості, судом, сліпоти і збільшення печінки або селезінки. Багато інфікованих дітей, особливо тих, хто заразився в кінці вагітності, народжуються здоровими, але через кілька років у них розвиваються важкі інфекції очей, втрата слуху і затримка розумового розвитку.
Коли відбувається контакт людини з токсоплазмою, її імунна система реагує, виробляючи антитіла проти паразита. У крові можуть бути виявлені два види антитіл до токсоплазми: IgM і IgG.

Важливим значенням в діагностиці токсоплазмової інфекції є визначення авідності антитіл класу IgG до збудника T. gondii. Авідність антитіл характеризує міцність зв’язування специфічних антитіл з антигенами токсоплазм, які перебувають на поверхні клітинної мембрани збудника. Визначення авідності антитіл класу IgG грає роль у визначенні тривалості перебігу токсоплазмозу і терміну первинного інфікування. Це пов’язано з тим, що в перші місяці після інфікування синтезуються антитіла з низькою авідністью, тобто мають слабку міцність зв’язування антигенів. Потім починається вироблення антитіл з прикордонною (середньою) авідністью і високоавідних антитіл. Авідність, або індекс авідності, виражається у відсотках міцно пов’язаних антитіл з антигенами T. gondii до загальної кількості антитіл, прийнятих за 100 %. Визначення антитіл з високою авідністью свідчить про давність перенесеної інфекції не менше трьох-чотирьох місяців назад до моменту дослідження. Низькоавідні антитіла свідчать про первинне інфікування і інфекцію протягом останніх трьох-чотирьох місяців. Виявлення антитіл із середньою авідністью свідчить про присутність антитіл як з низькою, так і з високою авідністью.
У новонароджених дітей в перші шість місяців життя можливе виявлення в крові материнських антитіл класу IgG до збудника T. gondii, що робить скрутним і в ряді випадків недоцільним проведення даного дослідження на авідність. У осіб з патологією імунної системи, імунодефіцитними станами, ВІЛ-інфекцією результат дослідження може бути недостовірним внаслідок низького рівня антитіл класу IgG. В даному випадку рекомендується проведення додаткових тестів з виявлення токсоплазмозу.