Інтерлейкін 6

Інтерлейкін-6 (ІЛ-6) – прозапальний цитокін, що впливає на багато органів та систем організму: кров, печінку, імунну та ендокринну системи, обмін речовин. Він синтезується активованими моноцитами/макрофагами, фібробластами, ендотеліальними клітинами при запаленні, травмах, гіпоксії, бактеріальних інфекціях. Біологічна роль ІЛ-6, в першу чергу, полягає в індукції відновлювальних механізмів та активації імунного захисту (активація та диференціювання Т-клітин, дозрівання В-клітин, синтез С-реактивного білка в печінці, посилення гемопоезу). Є маркером гострих системних запалень. Надлишкова продукція інтерлейкіну-6 викликає пошкодження тканин внаслідок аутоімунної реакції.
Тимчасова продукція інтерлейкіну-6 сприяє захисту організму від стресорних факторів навколишнього середовища, таких як інфекції та травми тканин. Коли джерело стресу перестає діяти, продукція інтерлейкіну-6 припиняється спеціалізованими регуляторними системами, що призводить до нормалізації рівнів сироваткових білків гострої фази. Порушення регуляторних систем, що супроводжується стійким виробництвом інтерлейкіну-6, може призводити до розвитку різних захворювань. Перша асоціація інтерлейкіну-6 з розвитком хвороби була продемонстрована у разі міксоми серця (доброякісна пухлина). При цьому тканинна рідина, отримана з міксоми пацієнта (у якого якийсь час тому була лихоманка, поліартрит, підвищені рівні С-реактивного білка, анемія та гіпергаммаглобулінемія), містила велику кількість інтерлейкіну-6. Наступні дослідження показали, що регуляція продукції інтерлейкіну-6 порушується при ревматоїдному артриті в синовіальних оболонках, клітинному масиві мієломи та інших пухлинах, а також при багатьох інших захворюваннях.