Антитіла до тканинної трансглютамінази (IgG)

Антитіла до трансглутамінази належать до імуноглобулінів класу А або G. Аналіз на анти-tTG, IgG має найбільше значення для діагностики глютенової ентеропатії у пацієнтів із ізольованим дефіцитом імуноглобуліну А.

Глютенова ентеропатія характеризується різними імунологічними порушеннями, які провокуються надходженням з їжею білка глютена. При цьому захворюванні описано кілька варіантів аутоантитіл, у тому числі антитіла до гліадин, ендомізію та тканинну трансглутаміназ. Визначення цих антитіл у сироватці крові застосовують для діагностики глютенової ентеропатії та контролю за її лікуванням. У порівнянні з іншими антитілами, анти-tTG характеризуються найбільшою чутливістю та специфічністю, що дозволяє вважати їх найкращим показником для діагностики глютенової ентеропатії. Целіакія часто поєднується з іншими захворюваннями імунної системи, такими як цукровий діабет 1-го типу, хвороба Грейвса, міастенія та інші.

Глютенової ентеропатії властиво передаватися генетично. Захворювання асоційоване з певними алелями HLA-DQ2 та HLA-DQ8. Поширеність глютенової ентеропатії серед родичів пацієнта із цим захворюванням набагато вища, ніж у середньому у популяції. Так, ймовірність виявити його ознаки у родича першої лінії спорідненості становить близько 10 %. Тому при позитивному результаті аналізу та підтвердження діагнозу “глютенова ентеропатія” доцільно провести лабораторне обстеження членів сім’ї хворого.
Рівень анти-tTG, IgG відбиває активність захворювання. При дотриманні безглютенової дієти та досягненні ремісії захворювання концентрація цих антитіл поступово знижується та аналіз може стати негативним. Тому дослідження на анти-tTG, IgG може бути використане для оцінки прихильності пацієнта до безглютенової дієти. З цієї причини кров на аналіз рекомендується здавати до безглютенової дієти.