Антитіла до гліадину IgA

Антитіла до гліадин IgA – це імуноглобуліни класу A, що виробляються в організмі схильних осіб у відповідь на потрапляння в кишечник глютенвмісних продуктів. Глютен у великій кількості виявляється в зернах пшениці, жита, ячменю, вівса та деяких інших злаків. Один з компонентів глютену, гліадин, здатний запускати імунну відповідь, що супроводжується виробленням специфічних антигліадинових антитіл. Антитіла до гліадин відкладаються в слизовій оболонці тонкої кишки, що ініціює запальну реакцію і призводить до атрофії слизової оболонки. Результатом цієї імунологічної відповіді є глютенова ентеропатія (целіакія).

У нормі компоненти їжі не призводять до формування імунної відповіді, тому виявлення антитіл до гліадину – це патологічна ознака, яка має насторожити лікаря навіть за відсутності у пацієнта будь-яких скарг чи специфічних симптомів. Досить часто целіакія не супроводжується вираженою клінічною симптоматикою, але проявляється порушенням всмоктування вітамінів та мікроелементів. Враховуючи ці особливості, дослідження на антитіла до гліадин слід призначати не тільки при явних ознаках цієї хвороби, але і при обстеженні пацієнтів з неспецифічними скаргами на слабкість, розлади випорожнень, втрату ваги. Крім того, проявами глютенової хвороби можуть бути герпетиформний дерматит Дюрінга, атопічний дерматит, алопеція, афти та ін.

Висока чутливість (82-87 %) аналізу на IgA-антитіла до гліадин дозволяє вважати його досить хорошим скринінговим тестом для діагностики целіакії. Слід, проте, відзначити, що специфічність тесту становить 83-85 %, що виключає ймовірність хибнопозитивних результатів. Виявлення IgA-антитіл до гліадину можливе і при деяких інших захворюваннях (системному червоному вовчаку, захворюваннях печінки, ревматоїдному артриті) навіть за відсутності целіакії. Крім того, антигліадинові антитіла виявляються у 4 % здорових людей. Тому при позитивному результаті цього скринінгового дослідження слід провести підтверджуючий тест, що характеризується більш високою специфічністю, – дослідження на антитіла до ендомізії (специфічність – 100 %). Імовірність целіакії за позитивних результатів скринінгового та підтверджуючого тестів становить 99,1 %. Діагноз має бути підтверджено за допомогою гістологічного дослідження зразка слизової оболонки тонкої кишки.
Імунна відповідь на гліадин їжі згасає після призначення безглютенової дієти. Тому аналіз на IgA-антитіла до гліадин може бути використаний для контролю лікування захворювання, а також для об’єктивної оцінки прихильності пацієнта до дієти. Як правило, на тлі суворої безглютенової дієти рівень IgA-антитіл до гліадин стає невизначеним. З цієї причини кров на дослідження краще здавати до призначення безглютенової дієти.