Сечова кислота – це продукт катаболізму пуринових нуклеотидів, що входять до складу ДНК і РНК всіх клітин організму. Пурини з’являються в основному після природної загибелі клітин, а менша їх частина надходить з їжею (з печінкою, червоним м’ясом, бобовими, рибою) і рідинами (з пивом, вином). Сечова кислота транспортується кров’ю від печінки (там з нею взаємодіє фермент ксантиноксидаза) до нирок, де близько 70 % її фільтрується і виділяється з сечею, решта потрапляє в шлунково-кишковий тракт і видаляється з калом.
Якщо сечової кислоти виробляється занадто багато або недостатньо виділяється з сечею, вона накопичується в організмі, що проявляється її високою концентрацією в крові (гіперурикемією). Постійно підвищений рівень сечової кислоти може бути причиною подагри – запалення суглобів, при якому кристали сечової кислоти відкладаються в суглобовій (синовіальній) рідині. Крім того, відкладення уратів і формування каменів в сечовидільній системі – теж наслідок високого рівня сечової кислоти в крові.
Підвищення рівня сечової кислоти буває викликано збільшеною загибеллю клітин (через протипухлинну терапію) або рідше вроджену схильність до підвищеного вироблення сечової кислоти. До недостатнього виведення сечової кислоти зазвичай призводить зниження функції нирок при їх ураженні. У багатьох випадках точна причина надмірного накопичення сечової кислоти залишається невідомою.
Прискорені процеси загибелі клітин, а також зниження швидкості виділення сечової кислоти нирками викликає гіперурікемію – підвищення концентрації сечової кислоти в крові. В результаті вона відкладається в суглобах і м’яких тканинах, запалення переходить на внутрішньосуглобові кристали уратів. До того ж утворюються камені в сечовидільній системі.
Інтерпретація результату
Причини підвищеного рівня сечової кислоти (гіперурікемія):
злоякісні новоутворення з метастазами, множинна мієлома, лейкоз;
променева терапія і хіміотерапія неопластичних процесів в організмі;
хронічна ниркова недостатність;
гостра серцева недостатність;
гемолітична і серповидно-клітинна анемія;
гіпопаратиреоз;
гіпотиреоз;
діабетичний кетоацидоз;
гіперліпідемія, ожиріння;
загострення псоріазу;
отруєння свинцем;
синдром Дауна;
синдром Леша-Ніхена.
Причини зниженого рівня сечової кислоти:
захворювання печінки (порушення процесу метаболізму сечової кислоти через нестачу або зниження активності ферментів);
синдром Фанконі (зниження канальцевої реабсорбції сечової кислоти через дефект розвитку канальців нирок);
токсикоз;
алкоголізм;
хвороба Вільсона-Коновалова;
ксантинурія (сечової кислоти утворюється мало через недостатність ферменту ксантиноксидази);
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
