Дослідження проводиться, щоб виявити зараження трематодою сімейства Opistorchidae, Opistorchis felineus (двоусткою котячею, або двоусткою сибірською) – плоскими хробаками, які викликають розвиток опісторхозу.
Основним джерелом зараження є домашні та дикі тварини, які харчуються рибою, а також людина, інфікована O. felineus. В їх організмі відбувається остаточне дозрівання паразитів до дорослих особин, які продукують яйця, що виділяються у довкілля з калом. При попаданні у водойми яйця проковтуються молюсками бітініями (перший проміжний господар), у яких відбувається розвиток та безстатеве розмноження гельмінту з утворенням личинок – церкаріїв. Церкарії звільняються від молюсків і активно проникають у рибу коропових порід (другий проміжний господар), інцистуючись у м’язах та підшкірно-жировій клітковині у вигляді метацеркаріїв. Людина заражається, вживаючи в їжу недостатньо оброблену рибу, що містить метацеркарію O. felineus. Після їхнього потрапляння всередину в дванадцятипалій кишці починається формування дорослих особин паразита. Потім вони мігрують у жовчні та панкреатичні протоки, де за кілька тижнів досягають статевозрілого стану, а через місяць починають відкладати яйця.
Дорослі особини O. felineus прикріплюються до слизової оболонки жовчних та панкреатичних проток, викликаючи механічне пошкодження їх стінок. Скупчення великої кількості паразитів у протоках може спричинити їх закупорку і, як наслідок, вторинну жовтяницю та панкреатит, а також створює сприятливі умови для приєднання вторинної інфекції жовчовивідних шляхів. Продукти життєдіяльності опісторхісів є сильними алергенами і призводять до алергічних реакцій та еозинофілії.
Опісторхоз може протікати у різних формах, часто безсимптомно. Основні ознаки інфікування O. felineus: лихоманка, загальне нездужання, висипання на шкірі, шлунково-кишкові розлади, при масивних інвазіях – болі в правому підребер’ї, можливе збільшення печінки і селезінки. При тривалому перебігу відбувається хронізація захворювання, розвивається хронічний холецистит, дуоденіт та панкреатит.
Якщо пацієнта не лікувати на ранніх стадіях, у нього можуть виникнути серйозні ускладнення, такі як гнійний холангіт, розрив кістозно-розширених жовчних проток із наступним жовчним перитонітом, гострий панкреатит. Доведено, що хронічний O. Felineus, що триває понад 20 років, може призвести до первинного раку печінки.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
