Макропролактин – це високомолекулярний комплекс гормону пролактину і імуноглобуліну G.
Виразність симптомів при гіперпролактинемії залежить не тільки від концентрації пролактину, але і від його форми. Приблизно в 40 % випадків концентрація пролактину збільшується за рахунок макропролактину (макропролактинемія).
Макропролактинемія має деякі характерні особливості. На відміну від мономера пролактину, більший макропролактин видаляється нирками довше. Тому при макропролактинеміі рівень пролактину часто значно підвищується, до 600 мг/л і більше. При цьому в результаті взаємодії з аутоантитілами активність пролактину в молекулі макропролактину сильно знижена. Тому, на відміну від гіперпролактинемії, викликаної підвищенням концентрації пролактину в формі мономера (істинної гіперпролактинемії), макропролактинемія характеризується безсимптомним перебігом або протікає в легкій формі. Найпоширеніший її ознака – порушення менструального циклу, а галакторея і безпліддя зустрічаються рідше.
Іншою особливістю макропролактинеміі є те, що діагностувати пролактиному вдається лише у 10 – 20 % пацієнтів. Як правило, пролактиноми при макропролактинеміі є мікроаденомами. У зв’язку з цим такі симптоми, як порушення зору або головний біль, нехарактерні для макропролактинеміі. В іншому, переважній, кількості випадків макропролактинеміі причину підвищення концентрації пролактину виявити не вдається і макропролактинемія класифікується як ідіопатична.
Макропролактинеміі властивий сприятливий перебіг. Навіть при стійкому збільшенні концентрації макропролактину симптоми захворювання не прогресують і, на відміну від справжньої гіперпролактинемії, не підвищується ризик розвитку таких ускладнень, як остеопороз і рак молочної залози.
При макропролактинеміі відзначається наявність аутоантитіл до пролактину, однак переконливих доказів підвищення ризику розвитку аутоімунних захворювань у таких пацієнтів немає.
Крім того, незважаючи на властиві макропролактинеміі особливості, розрізнити справжню гіперпролактинемію і макропролактинемію на підставі тільки клінічної картини не представляється можливим, тому всім пацієнтам з гіперпролактинемією необхідно вимірювати рівень макропролактину.
Інтерпретація результату
Причини підвищення рівня макропролактину: Нефізіологична гіперпролактінемія:
пролактінома;
інші пухлини аденогіпофіза (соматотропінома, нефункціонуюча пухлина гіпофіза);
травма гіпоталамуса і аденогіпофіза (або операція на них);
інші захворювання гіпоталамуса і аденогіпофіза (лімфоцитарний гіпофізит, саркоїдоз, кіста, метастази злоякісних пухлин);
променева терапія пухлин головного мозку;
хронічна ниркова недостатність;
цироз печінки;
гіпотиреоз.
Медикаментозна гіперпролактінемія (що виникла в результаті прийому тих чи інших препаратів):
антипсихотичні препарати (рісперідон);
комбіновані оральні контрацептиви (або їх раптова відміна);
антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин);
антигістамінні препарати (циметидин, ранітидин);
антигіпертензивні препарати (верапаміл);
прокинетики (метоклопрамід).
Причини зниження рівня макропролактіну:
інфаркт гіпофіза;
прийом бромокриптина, каберголина, леводопи або дофаміну.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
