Аналіз калу на приховану кров є вкрай важливим лабораторним дослідженням при діагностиці саме прихованих кровотеч з різних відділів шлунково-кишкового тракту. Такі кровотечі – один з ранніх симптомів цілого ряду важких захворювань шлунково-кишкового тракту, в тому числі онкологічних. При прихованій кровотечі, навіть тривало існуючій, визначити наявність крові в калі як візуально, так і мікроскопічно дуже важко, а найчастіше просто неможливо.
При рясних кровотечах з різних відділів шлунково-кишкового тракту кров настільки змінює зовнішній вигляд калу, що її наявність часто можна визначити візуально. Якщо кровотеча з нижніх відділів кишківника (товста кишка, пряма кишка), то кров буде червоного кольору, можливо, у вигляді згустків або домішок. Якщо ж джерело кровотечі – у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (частина тонкого кишківника, стравохід, шлунок), то кал перетворюється в чорний, “дегтєвидний” за рахунок взаємодії крові і особливих ферментів, які продукуються в даних відділах шлунково-кишкового тракту. Як правило, якщо є візуальні ознаки кровотечі шлунково-кишкового тракту, то ситуація гостра і вимагає екстрених заходів (невідкладної допомоги). Однак при менш виражених порушеннях цілісності слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, із залученням до процесу малої кількості судин, колір і консистенція калу не змінюються, але еритроцити в калі будуть видні при мікроскопічному дослідженні. Якщо ж мікроскопічно еритроцити не помітні, а підозра на приховану кровотечу є, в такому випадку і потрібен аналіз калу на приховану кров.
Позитивна реакція калу на приховану кров означає, що у людини є хвороби шлунково-кишкового тракту, що викликають порушення цілісності слизової, коли в просвіт шлунка або кишки виділяється невелика кількість крові. Це може відбуватися при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, поліпах, інвазіях гельмінтами. Так як пухлини, первинні і метастатичні, викликають ураження слизової шлунково-кишкового тракту навіть при незначних розмірах, дослідження використовується на першому етапі виявлення пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо важливо визначення прихованої крові при діагностиці раку товстої кишки, оскільки саме при пухлинах в даному відділі кишківника прихована кровотеча починається на найбільш ранніх стадіях.
Кров в калі може виявлятися і при носових кровотечах, кровотечах з ясен і глотки, у хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу, ерозивним езофагітом, при геморої та інших захворюваннях, тому це необхідно обов’язково враховувати це при оцінці результатів аналізу.
Достовірність аналізу найбільш висока при його повторному проведенні. Негативні результати тесту не виключають можливої наявності у пацієнта ерозивно-виразкового або пухлинного ураження шлунково-кишкового тракту. Важливо, що результати повинні оцінюватися в комплексі з іншими інструментальними і лабораторними дослідженнями, так як самі по собі не можуть бути єдиним критерієм для постановки діагнозу.
Інтерпретація результату
Причини позитивного результату:
колоректальний рак;
первинні і метастатичні пухлини стравоходу, шлунка, кишківника, дуоденального сосочка;
виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
неспецифічний виразковий коліт;
туберкульоз кишківника;
гельмінтози, що травмують стінку кишківника;
розширення вен стравоходу при цирозі печінки і тромбофлебіті селезінкової вени;
хвороба Ранд - Ослера;
ерозивний езофагіт;
носові кровотечі;
стоматити, пародонтоз;
геморой.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Для збору і транспортування калу необхідно використовувати стерильний пластиковий контейнер з ложечкою. Контейнер може містити живильне середовище (пептони) або консервант, в залежності від типу дослідження.
виключити прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, масел, обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника (беладонна, пілокарпін і ін.), І препаратів, що впливають на забарвлення калу (залізо, вісмут, сірчанокислий барій) протягом 72 годин до збору калу;
дослідження проводити перед виконанням ректороманоскопии та інших діагностичних маніпуляцій в області кишечника і шлунка;
кал збирається після мимовільної дефекації в одноразовий пластиковий контейнер з герметичною кришкою і ложечкою-шпателем для відбору проби. Слід уникати домішок сечі, виділень статевих органів. Не слід проводити взяття зразка під час менструацій, при кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного напруження під час дефекації;
виділення яєць гельмінтів, а також цист найпростіших з калом безпосередньо залежить від життєвого циклу паразитів. З цієї причини результати дослідження можуть виявитися негативними навіть в разі наявності зараження. Для найбільш достовірних результатів рекомендується триразове дослідження калу з інтервалом в 3-7 днів;
кал збирається в кількості не більше 1/3 об'єму контейнера. Доставити контейнер з калом необхідно протягом 2 годин з моменту збору біоматеріалу.
