Інсулінорезистентність – це зниження чутливості інсулінозалежних клітин до дії інсуліну з подальшим порушенням метаболізму глюкози і надходження її в клітини. Розвиток резистентності до інсуліну обумовлено поєднанням метаболічних, гемодинамічних порушень на тлі запальних процесів і генетичної схильності до захворювань. При цьому підвищується ризик виникнення цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, порушення обміну речовин, метаболічного синдрому.
Інсулін є пептидним гормоном, який синтезується з проінсуліну бета-клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози. Інсулін бере участь в транспорті глюкози з крові в клітини тканин, зокрема м’язової і жирової тканин. Гормон також активує гліколіз і синтез глікогену, жирних кислот в клітинах печінки, знижує ліполіз і кетогенез, бере участь в накопиченні енергетичних з’єднань в клітинах і їх використанні в метаболічних процесах. При розвитку резистентності клітин і тканин до інсуліну збільшується його концентрація в крові, що веде до наростання концентрації глюкози. Внаслідок цього можливий розвиток цукрового діабету 2-го типу, атеросклерозу, в тому числі коронарних судин, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, ішемічного інсульту.
Для оцінки інсулінорезистентності може бути використаний індекс HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance). Підвищення значень HOMA-IR відзначається при підвищенні рівня глюкози або інсуліну натще. Це відповідає підвищенню резистентності клітин і тканин до інсуліну і підвищеному ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу і серцево-судинних захворювань. Граничне значення резистентності до інсуліну, розрахованої за допомогою індексу HOMA-IR, визначається як 70 – 75 перцентілі його кумулятивного популяційного розподілу.
Індекс інсулінорезистентності може бути використаний як додатковий діагностичний показник метаболічного синдрому. Метаболічний синдром є комплексом факторів ризику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу, атеросклерозу, стеатозу печінки і деяких видів раку. В результаті розвивається комплекс метаболічних, гормональних і клінічних порушень на тлі ожиріння в результаті розвитку інсулінорезистентності.
Індекс HOMA-IR є інформативним показником розвитку порушень толерантності до глюкози і цукрового діабету у пацієнтів з рівнем глюкози нижче 7 ммоль/л. Також розрахунок даного показника може бути використаний при підозрі на розвиток резистентності до інсуліну при синдромі полікістозних яєчників у жінок, гестаційному цукровому діабеті, хронічній нирковій недостатності, хронічних гепатитах В і С, стеатозі печінки неалкогольної етіології, ряді інфекційних, онкологічних, аутоімунних захворювань і терапії деякими лікарськими препаратами (глюкокортикоїди, оральні контрацептиви та інші).
Інтерпретація результату
Причини підвищення індексу HOMA-IR:
підвищення резистентності до інсуліну;
серцево-судинні захворювання;
цукровий діабет 2-го типу;
метаболічний синдром;
ожиріння;
синдром полікістозних яєчників;
хронічний вірусний гепатит;
хронічна ниркова недостатність;
стеатоз печінки;
гестаційний цукровий діабет;
патологія гіпофіза, надниркових залоз;
інфекційні, онкологічні захворювання.
Причини зниження індексу HOMA-IR:
нормальні значення індексу IR-HOMA - відсутність розвитку резистентності до інсуліну.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
