• Головна
• Аналізи
• Гормональні дослідження

Естріол вільний

Загальна інформація про дослідження

Естріол є одним з трьох основних естрогенів. За ступенем активності він значно поступається естрадіолу і естрону, і його роль в організмі невагітної жінки невелика. Однак з настанням вагітності він стає головним естрогеном і забезпечує нормальний її перебіг. Естріол стимулює синтез судинорозширювальних простагландинів в клітинах ендометрію і посилює матково-плацентарний кровотік. Крім того, він підвищує рецепторно-опосередковане захоплення холестерину ліпопротеїдів низької щільності для подальшого синтезу прогестерону плацентою, а також стимулює зростання молочної залози.

Аналіз на вільний естріол показаний всім вагітним для виключення трьох найпоширеніших хромосомних і структурних аномалій плода: трисомії 21 (синдрому Дауна), трисомії 18 (синдрому Едвардса) і дефектів нервової трубки. До факторів ризику розвитку аномалій плода відносяться: пологи у віці більше 35 років, багатоплідна вагітність, наявність в акушерському анамнезі плодів з хромосомними аномаліями (трисомії 21, 13 або 18), супутня ВІЛ-інфекція, вагітність, що наступила в результаті ЕКЗ, куріння і цукровий діабет. При цьому вік матері є найбільш значущим фактором. Так, ризик розвитку хромосомних аномалій плода різко зростає після 35 років (1: 179 в порівнянні з 1: 476 у жінки 25 років). Для найбільш точної діагностики хромосомних і структурних аномалій плода використовуються клініко-лабораторні показники – вільний естріол в поєднанні з бета-ХГЧ і альфа-фетопротеїн (АФП). Дослідження сироватки крові проводиться в другому триместрі вагітності на терміні 15 – 20 тижнів (оптимальним є період 15 – 17 тижнів). Результати такого потрійного тесту, а також інші фактори (вік, куріння, вага, етнічна приналежність, обтяжений акушерський анамнез) використовуються для розрахунку ймовірності аномалій плода. Слід зазначити, що аналізи на вільний естріол, бета-ХГЧ і АФП в якості скринінгу на аномалії плода дозволяють точно оцінити ризик розвитку аномалій на ранньому терміні. Результати тесту враховуються при ухваленні рішення про переривання або продовження вагітності.

Існує ряд інших захворювань плода і матері, що призводять до зміни рівня вільного естріолу. Його зниження характерно для рідкісних, але важких порушень плода – надниркової недостатності, Х-зчепленого іхтіозу, синдрому Сміта – Лемлі – Опітц. Низька концентрація вільного естріолу в поєднанні з високими показниками бета-ХГЧ і АФП пов’язана з підвищеним ризиком затримки внутрішньоутробного розвитку плода і ускладнень третього триместру вагітності (передчасного відшарування плаценти і прееклампсії).

Основним джерелом естрогенів в організмі жінки є яєчники. При виникненні естрогенпродукованих пухлин яєчника рівні вільного естріолу та інших естрогенів на багато разів збільшуються, що стає причиною гіперестрогенізму. Найчастіші гормонально-активні пухлини яєчника – злоякісна гранулезоклітинна пухлина і доброякісна текома. У більшості випадків вони виникають у жінок після менопаузи. В результаті гіперестрогенізму відбувається надлишкова стимуляція клітин ендометрія, що призводить до гіперплазії і аденокарциноми ендометрію. Обидва захворювання проявляються маточною кровотечею.

У чоловіків жіночі статеві гормони утворюються в основному з жирової тканини, проте яєчки теж виробляють невелику їх кількість. При гормонально-активних пухлинах яєчка розвивається гіперестрогенізм, який призводить до гінекомастії. Гормонально-активні пухлини становлять близько 1 % всіх новоутворень яєчка, найбільш поширені пухлина з клітин Сертолі і гранулезоклітинна пухлина. Вони часто бувають двосторонніми і рідко метастазують.
Ще однією причиною підвищення рівня вільного естріолу та інших естрогенів у чоловіків і жінок є пухлини надниркової залози.