Антитіла до двоспіральної ДНК (ДСДНК) відносяться до групи антинуклеарних антитіл і спрямовані на рибозофосфатний скелет молекули ДНК. Вони є специфічним показником системного червоного вовчаку (СЧВ), та їх визначення входить до складу діагностичних критеріїв даного захворювання. Антитіла до дсДНК виявляються у 50-70 % хворих на СЧВ, корелюють з активністю захворювання, особливо з розвитком вовчакового нефриту, і можуть використовуватися для контролю за ефективністю терапії.
При визначенні даних антитіл методом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням тестів першого покоління нерідко поряд з виявленням антитіл до дсДНК відзначається поява неспецифічних реакцій з одноланцюговою, денатурованою молекулою ДНК. Це призводить до отримання хибнопозитивних результатів та неправильної постановки діагнозу.
Діагностичні тести другого покоління дозволяють визначати антитіла комплексу дсДНК-нуклеосоми класу IgG. В цьому випадку ІФА-планшети сенсибілізовані позитивно-зарядженими гістоновими білками нуклеосом, що дозволяє зберегти вихідну структуру молекули дсДНК і знизити кількість хибнопозитивних результатів. Також використання визначення антитіл до дсДНК-нуклеосомального комплексу дозволяє зберегти діагностичну чутливість тесту (60-70 %) при зростанні діагностичної специфічності до 98 %. Зростання специфічності тесту свідчить про кращу зустрічальність антитіл дсДНК-нуклеосомного комплексу у хворих на СЧВ. Значно рідше вони відзначаються у хворих на інші аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (синдромом Шегрена, змішаним захворюванням сполучної тканини).
Антитіла до комплексу дсДНК-нуклеосоми виявляються у разі розвитку важких форм гломерулонефриту при СЧВ. Відзначається висока залежність між наростанням титру антитіл, активністю захворювання та тяжкістю гломерулонефриту. Тому рекомендується регулярне вимірювання рівня антитіл кожні 3-6 місяців у разі легкого ступеня тяжкості СЧВ і через більш короткі інтервали при більш тяжких формах, відсутності контролю за хворобою, при доборі терапевтичного лікування на тлі вагітності або післяпологового періоду.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
