Антитіла до тканинної трансглутамінази IgМ є найкращим клініко-лабораторним маркером глютенової ентеропатії. Тканинна трансглутаміназа – це фермент, що каталізує утворення зв’язків між різними білковими молекулами, багатими глутаміном та лізином. Вона є у багатьох тканинах, зокрема підслизової оболонці шлунково-кишкового тракту. Гліадин, що надходить з їжею у складі глютену, на 40 % складається з амінокислоти глутаміну і може виступати субстратом для тканинної трансглутамінази. Під впливом цього ферменту гліадин перетворюється на більш імуногенний пептид. У схильних людей вживання глютена та утворення зміненої форми гліадину супроводжується реакцією запалення з наступною атрофією слизової оболонки кишки. Клінічно цей аутоімунний процес проявляється глютеновою ентеропатією (целіакією).
Целіакія – це хронічне запальне захворювання кишечника, при якому в крові вдається виявити різні аутоантитіла до гліадин, ендомізію та тканинну трансглутаміназ. Незважаючи на деякі особливості клінічної картини захворювання, симптоми целіакії можуть нагадувати такі при синдромі подразненого кишечника, муковісцидозі, хронічному панкреатиті та багатьох інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. У диференціальній діагностиці целіакії велике значення мають серологічні тести, що дозволяють відрізнити це захворювання від інших станів, що супроводжуються діарейним синдромом.
Основна мета серологічних досліджень при підозрі на целіакію – виявити пацієнтів, яким показано ендоскопію та біопсію тонкої кишки для гістологічної верифікації діагнозу. Даний аналіз характеризується високою чутливістю (81-100 %) та специфічністю (97-99 %), що дозволяє вважати його найкращим методом, що відповідає цій меті. При позитивному результаті тесту у пацієнтів із клінічними ознаками целіакії проведення ендоскопії є доцільним. Слід зазначити, що негативний результат дозволяє повністю виключити захворювання. Якщо негативний результат отримано у пацієнта з вираженими клінічними ознаками целіакії, рекомендується додатковий аналіз – дослідження антитіл до ендомізії, IgМ.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
