Антитіла до гліадину відносяться до імуноглобулінів класу A і G. Дослідження антитіл IgG до гліадину загалом характеризується меншою чутливістю та специфічністю, ніж дослідження IgA-антитіл. Однак, як правило, лабораторна діагностика глютенової ентеропатії включає аналіз на обидва класи імуноглобулінів. Комбінація двох досліджень підвищує ймовірність виявити антитіла в сироватці пацієнта, який дійсно страждає на глютенову ентеропатію. Крім того, тест на IgG-антитіла виявляється особливо корисним при поєднанні глютенової ентеропатії та спадкового дефіциту імуноглобуліну А, яке спостерігається у 2-3 % випадків целіакії. Визначення лише IgA-антитіл у таких пацієнтів призведе до помилково-негативного результату. З цієї причини аналіз на IgG-антитіла до глиадину рекомендується доповнювати вимірюванням концентрації сумарного імуноглобуліну А.
Важливо відзначити, що діагностика глютенової ентеропатії – це комплексна оцінка імунологічних відхилень, клінічних ознак, ефекту безглютенової дієти та даних гістологічного дослідження. Позитивний результат цього аналізу не трактується на користь целіакії за відсутності симптомів та інших маркерів захворювання. З іншого боку, негативний результат виключає наявності целіакії.
При дотриманні суворої безглютенової дієти титр IgG-антитіл до гліадин значно знижується, що дозволяє використовувати цей лабораторний маркер для контролю лікування захворювання та об’єктивної оцінки прихильності пацієнта до призначеного режиму харчування. З цієї причини кров на дослідження краще здавати до призначення безглютенової дієти.
Основна мета аналізу – виявити пацієнтів, які підлягають в подальшому ендоскопії та біопсії тонкої кишки. Оскільки ендоскопія – це інвазивне дослідження, пов’язане з певними ризиками, останнім часом деякими клініцистами пропонується замінити цей етап діагностики всебічним та повноцінним лабораторним скринінгом глютенової ентеропатії. До нього, крім IgG-антитіл до гліадину, також входять IgA-антитіла до гліадину, антитіла до тканинної трансглутамінази (IgA та IgG) та антитіла до ендомізії.
Антигліадинові антитіла не є строго специфічними для глютенової ентеропатії. IgG-антитіла зустрічаються при синдромі подразненого кишечника, диспепсії, первинному біліарному цирозі, аутоімунному гепатиті, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, саркоїдозі, а також герпетиформному дерматиті Дюрінга, екземі.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
